Октябрь 2021

Виставка «Держава Ізраїль – українське коріння» продовжує відкривати для її відвідувачів щось нове про вклад вихідців з Українських земель в створення та розвиток Держави Ізраїль.

Восени 2021 року виповнюється 80 років трагедії Бабиного Яру, яка стала найжахливішим символом Голокосту. Пам’ять про загиблих там вшановує весь Світ. Ті трагічні події залишили свій слід і в історії родини відомої київської журналістки і письменниці Тетяни Кремешної-Морчевської.

Гостями програми Миколи Княжицького на ЕСПРЕSО.tv стали провідний науковий співробітник Музею історії міста Києва, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру Віталій Нахманович та кандидат історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту історії України НАН України Тетяна Пастушенко.

«Дуже дякую усім, хто допоміг спростувати замовний матеріал, в основному проти мене в статті Любові Величко на ресурсі «Liga.net», – написав у відповідь на рішення Комісії  на своїй сторінці у ФБ пан Йосиф Зісельс .

Первой такой страной стала Чехия, с которой наши медики уже произвели несколько взаимных пересадок. И вот во вторник, 5 октября сразу две донорские почки были доставлены из Израиля в Чехию и две - из Чехии в Израиль. В итоге благодаря этому были пересажены почки 6 пациентам – четверым израильтянам и двум чехам.

Новое исследование "Европейской ассоциации евреев" (European Jewish Association) – европейского объединения еврейских общин и организаций, показывает, что антисемитизм в ЕС спустя 80 лет после Холокоста все еще глубоко укоренен – и даже продолжает усиливаться.

18 жовтня 2021 року на каналі АТР в ток-шоу «Мост» відбулась дискусія, присвячена 100-річчю утворення Кримської АРСР..  В якості експертів в дискусії виступили: обраний ректор ТНУ Володимир Казарін, заступник голови Меджлісу кримсько-татарського народу Ельмір Умєров, співробітник Інституту демократії ім. П. Орлика, доктор Наталія Беліцер, виконавчий співпрезидент КНГУ Йосиф Зісельс.

К 80-й годовщине трагедии в Бабьем Яру ведущий ЭСПРЕССО Антон Борковский пообщался с Дэвидом Саттером, американским советологом, автором исследований современной России. Говорили о будущем мемориале на месте расстрелов и скандальном факте: желании российских олигархов финансировать проект.

14 жовтня 2021 року співпрезидент Вааду України Йосиф Зісельс прийняв участь у програмі 4 каналу, яка була присвячена темі Незалежності України, свободі та дисидентству.

Вебінар, присвячений питанню «Що таке якісно організований візит до місця пам’яті або церемонія з вшанування пам’яті?», провів Центр єврейської освіти України 13 жовтня 2021 року на онлайн-платформі Zoom.

Меморіальний парк «Бабин Яр» має охопити територію, центром якої є місце масових розстрілів євреїв Києва та інших жертв нацизму, а також розташовані навколо численні кладовища, що виникли тут упродовж двох останніх століть. Меморіальний парк повинен перетворити те, що зараз є захаращеним лісопарком і парком відпочинку, на місце, сприятливе для осмислення й віддавання шани жертвам. Водночас цей простір має залишатися відкритим для наступної меморіалізації як майданчик діалогу та співпраці різних громад і частин суспільства.

Зате є абсолютно тверді свідчення, що окремі українські націоналісти рятували євреїв під час розстрілів 29-30 вересня 1941 р. і пізніше. Як мінімум відомі два прізвища з тих членів ОУНм, хто рятував євреїв і хто згодом самі були розстріляні у Бабиному Яру нацистами. І деякі з врятованих пережили Голокост і війну та дали свої правдиві свідчення вже коли СРСР почав руйнуватися. Та хіба тих, хто рятував тоді євреїв, будучи членами ОУН, причислять до числа "Праведників"?! Бо з часів радянщини міцно вбитий у голови стереотип, що такого просто не може бути, бо не може бути ніколи. І цей радянський стереотип не знати коли буде витравлений із суспільної свідомості не лише в Україні, але й у світі.

У вересні-жовтні 2021 року «Історична правда» представила до уваги статті історика Віталія Нахмановича, темою яких стала проблема меморіалізації жертв Бабиного Яру.

На теренах сайту «Історична правда» опублікований конспект дискусії «Бабин Яр і українська культура пам'яті», що відбулась 29 вересня 2021 року в Українському кризовому медіа-центрі у межах Дискусійного ПЕН-клубу.

У 31 номері альманаху будуть видрукувані статті провідних інтелектуалів про трагедію Бабиного Яру.

12 октября 2021 г. в 20:00 Студия  "Діе-Слово" и Ваад Украины приглашают на лекцию Йосифа Зисельса «Основные тенденции развития пандемии COVID-19 в Украине, Израиле и др. странах по состоянию на октябрь 2021 г.».

На тлі масштабних заходів, що відбуваються у дні 80-х роковин трагедії Бабиного Яру, виставка «Втрачене життя. Пам’ять», що експонується в бібліотеці ім. Ошера Шварцмана, може здатися і невеличкою, і не дуже важливою. Але… Ось саме про це «але» й пішла мова під час онлайн презентації виставки 7 жовтня.

Щоб світ побачив документальний роман "Бабин Яр", Анатолій Кузнєцов у 1969 році таємно вивіз перефотографовані рукописи з СРСР, а потім розшифрував текст, відновлюючи слово за словом. Довгі роки ім'я письменника Анатолія Кузнєцова було фактично викреслене з радянської історії, зникли всі його оповідання, статті та замітки з нагадуваннями про нього.

В рамках серії громадських заходів до 80-річчя трагедії Бабиного Яру 3-го жовтня в київському Будинку звукозапису Українського радіо прозвучала хорова симфонія-реквієм Михаїла Шуха "Memento Mori, Memento Vivere" на вірші Григорія Фальковича.

23-24 вересня 2021 року відбулась Міжнародна наукова конференція «Пам’ять Бабиного Яру і Голокост: наукові та суспільно-політичні виміри» (до 80-х роковин початку розстрілів у Бабиному Яру).

До 80-х роковин трагедії Український інститут національної пам’яті спільно зі студією «Диваки Продакшн» презентує соціальний ролик із циклу «Події епохи». У ролику наголошується на важливості збереження історичної пам’яті з покоління до покоління.