Математический мониторинг данных по COVID-19 Йосиф Зисельс проводит с марта 2020 года, и рассматривает эту проблему не с медицинской, а с математической точки зрения.

Меморіальний парк «Бабин Яр» має охопити територію, центром якої є місце масових розстрілів євреїв Києва та інших жертв нацизму, а також розташовані навколо численні кладовища, що виникли тут упродовж двох останніх століть. Меморіальний парк повинен перетворити те, що зараз є захаращеним лісопарком і парком відпочинку, на місце, сприятливе для осмислення й віддавання шани жертвам. Водночас цей простір має залишатися відкритим для наступної меморіалізації як майданчик діалогу та співпраці різних громад і частин суспільства.

 30 вересня в Києві з нагоди вшанування пам'яті жертв трагедії в Бабиному Яру був закладений перший "камінь спотикання".

Зате є абсолютно тверді свідчення, що окремі українські націоналісти рятували євреїв під час розстрілів 29-30 вересня 1941 р. і пізніше. Як мінімум відомі два прізвища з тих членів ОУНм, хто рятував євреїв і хто згодом самі були розстріляні у Бабиному Яру нацистами. І деякі з врятованих пережили Голокост і війну та дали свої правдиві свідчення вже коли СРСР почав руйнуватися. Та хіба тих, хто рятував тоді євреїв, будучи членами ОУН, причислять до числа "Праведників"?! Бо з часів радянщини міцно вбитий у голови стереотип, що такого просто не може бути, бо не може бути ніколи. І цей радянський стереотип не знати коли буде витравлений із суспільної свідомості не лише в Україні, але й у світі.

«Україна не повинна відповідати тими ж методами, якими Росія діє проти неї – інакше, чим ми відрізняємось від Росії. Я хотів би акцентувати увагу на тому, що будь яка держава, яка виникла на східних просторах, ще не гарантована від повернення певних авторитарних тенденцій...», – Йосиф ЗІсельс. 

У вересні-жовтні 2021 року «Історична правда» представила до уваги статті історика Віталія Нахмановича, темою яких стала проблема меморіалізації жертв Бабиного Яру.

29 вересня на телеканалі «Еспресо» в програмі «Великий ефір з Василем Зимою» глядачі мали змогу подивитись спеціальний двогодинний телевізійний проект до 80-ї річниці трагедії у Бабиному Яру.
Разом з експертами та громадськими діячами та глядачами журналісти розглянули різні аспекти цього злочину. Чому сталася трагедія та зіткнення двох антилюдських  ідеологій – нацистської та радянської.

На теренах сайту «Історична правда» опублікований конспект дискусії «Бабин Яр і українська культура пам'яті», що відбулась 29 вересня 2021 року в Українському кризовому медіа-центрі у межах Дискусійного ПЕН-клубу.

30 вересня у Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр» відбувся музично-поетичний перфоманс, поставлений американським та українським театральним режисером Олегом Ліпциним. В основі перфомансу – вірші з поетичної збірки «Бабин яр. Голосами» поетки та перекладачки Маріанни Кіяновської. У 2020 році за цю збірку письменниця була удостоєна Шевченківсьої премії.

У 31 номері альманаху будуть видрукувані статті провідних інтелектуалів про трагедію Бабиного Яру.

«Кристальная стена плача“ – это произведение искусства, которое может существовать только тогда, когда люди ежедневно обращаются к нему, — поясняет Абрамович. — В моём представлении Западная стена Иерусалима концептуально продолжается до самого Бабьего Яра, превращаясь в Стену Плача и Исцеления». Открытие стены активно обсуждалось пользователями Фейсбук. Редакция сайта Ваада приводит некоторые мнения об арт-объекте, его сути и уместности на территории Национального заповедника «Бабий Яр» в Киеве. 

12 октября 2021 г. в 20:00 Студия  "Діе-Слово" и Ваад Украины приглашают на лекцию Йосифа Зисельса «Основные тенденции развития пандемии COVID-19 в Украине, Израиле и др. странах по состоянию на октябрь 2021 г.».

27 вересня в центрі Києва, на Хрещатику, відкрилась виставка, присвячена перебігу подій у Бабиному Яру, передумовам і післяісторії трагедії, а також Праведникам народів Світу. 

На тлі масштабних заходів, що відбуваються у дні 80-х роковин трагедії Бабиного Яру, виставка «Втрачене життя. Пам’ять», що експонується в бібліотеці ім. Ошера Шварцмана, може здатися і невеличкою, і не дуже важливою. Але… Ось саме про це «але» й пішла мова під час онлайн презентації виставки 7 жовтня.

Депутати депутати Львівської обласної ради ради вимагають від керіництра країни відмовитись від російського проєкту меморіалу у Бабиному Яру та реалізувати український проєкт.
Звернення було прийняте на сесії Львіської обласної ради 30 вересня 2021 р.

Щоб світ побачив документальний роман "Бабин Яр", Анатолій Кузнєцов у 1969 році таємно вивіз перефотографовані рукописи з СРСР, а потім розшифрував текст, відновлюючи слово за словом. Довгі роки ім'я письменника Анатолія Кузнєцова було фактично викреслене з радянської історії, зникли всі його оповідання, статті та замітки з нагадуваннями про нього.

В рамках програми відбулись лекції Анатолія Подольського «Доля людини в умовах екстремального насильства. Історія Голокосту в Україні: вивчення, викладання, пам'ять», Марти Гавришко «Гендер і геноцид: єврейські жінки під час Голокосту в Україні» та Йосифа Зісельса «Щезлий світ. Єврейське життя в Україні: 1930–1990-ті».

В рамках серії громадських заходів до 80-річчя трагедії Бабиного Яру 3-го жовтня в київському Будинку звукозапису Українського радіо прозвучала хорова симфонія-реквієм Михаїла Шуха "Memento Mori, Memento Vivere" на вірші Григорія Фальковича.

Саме тому на базі Кам'янець-Подільського національний університету імені Івана Огієнка за сприяння міського осередку політичної партії Європейська Солідарність – Кам'янець-Подільський та студії «Діє-Слово» відбулася он-лайн конференція «БАБИН ЯР: пам'ятати по-українськи».

23-24 вересня 2021 року відбулась Міжнародна наукова конференція «Пам’ять Бабиного Яру і Голокост: наукові та суспільно-політичні виміри» (до 80-х роковин початку розстрілів у Бабиному Яру).