Голокост

Звичайно, єврейські жінки підлягали знищенню як єврейки, а не як жінки. Але життя в гетто, шлях до газових камер вони проходили і проживали інакше, проявляючи мужність і терпіння. Саме тому темі жінок під час Голокосту присвячено багато книг. Однією із таких книг є навчальний посібник «Жінки і Голокост: мужність і милосердя» (ООН, Нью-Йорк, 2011). У цій статті ми спробуємо коротко передати зміст посібника, показавши наскільки важливою була роль жінки під час трагічних подій минулого.

27 січня у Києві відбулося відкриття міжнародного «круглого столу» з питань пам‘яті жертв Голокосту.

Це питання здається простим і недвозначним. Але на нього неможливо відповісти, допоки ми не з'ясуємо, по-перше, що таке Голокост, і, по-друге, хто такі "ми", кому "навіщо пам'ятати".

Порівняння різномовних статей про Голокост у Вікіпедії показує, що різні європейські мовні спільноти сповідують загалом не одну, а щонайменше три версії розуміння Голокосту.

Пам'ятні заходи вересня 2019 р. – це ще один етап етап німецько-українського проекту «Захистимо пам‘ять», завдяки якому на території України вже створено 20 меморіалів пам‘яті жертв Голокосту.

«Цим фільмом я хочу розірвати мовчання в Ізраїлі по темі Голодомору», – заявив ізраїльський актор, режисер і продюсер Дім Амор в інтерв‘ю порталу Ukrainian Jewish Encounter.

Голокост. Коли ми чуємо це слово, в уяві спливають картини жаху, болю та відчаю на чорно-білій плівці хроніки тих часів. Сьогодні важко повірити, що трохи менше восьми десятиліть тому Європу охопило безумство людиноненависництва.

22 червня – трагічна річниця  вторгнення гітлерівських військ на територію СРСР. На самому початку німецького бліцкригу-1941 радянська армія виявилася недієздатною. Відступаючи, військові залишали десятки тисяч квадратних кілометрів територій і людських життів. Багатьох жертв, зокрема серед єврейського населення, яке апріорі ставало мішенню для нацистів, можна було уникнути, але... Співпрезидент «Ваад України» Андрій Адамовський пояснює, як зберігають особливу пам’ять про ті далекі часи.

На Першому Національному в бесіді з циклу передач Розсекречена історія поговорили про пам'ять Голокосту в Україні.

Йосиф Зісельс виступив в ефірі телеканалу Суспільного мовлення UA: КУЛЬТУРА. Спецпроект "Голокост. Чи вивчили ми уроки історії?"

Вчора невідомий кинув димову шашку в одну з львівських книгарень, де проходила лекція про Голокост. Про це повідомив Почесний консул Держави Ізраїль у Західному регіоні України Олег Вишняков. Чоловік у балаклаві увірвався у приміщення, де знаходилося близько 50 осіб. Один з учасників лекції встиг зупинити нападника, той кинув шашку і втік.

Я був присутній у 2000 році у Стокгольмі на міждержавній конференції пам’яті жертв Голокосту наприкінці січня, де пролунало це рішення запропонувати ООН зробити 27 січня Міжнародним днем пам’яті жертв Голокосту. У 1945 році в цей день було звільнено Аушвіц. Це був німецький табір смерті. Там на той час залишилося дуже мало живих.

Коли пан Сівець запропонував мені долучитися до обговорення саме 21 листопада, я сказав, що це не лише не дуже вдалий день але й не дуже вдалий тиждень. Річ у тім, що сьогодні ми відзначаємо День свободи і гідності, і є низка заходів до цієї дати. В кінці тижня, у суботу, ми будемо відзначати День пам’яті Голодомору.

Я розповів цю історію на конференції про український вимір Голокосту, що недавно відбулася в Парижі. Не хотів робити це. Та переді мною виступав один ізраїльський професор, якого малим разом із родиною врятувала українська селянка. Він розповідав історію свого порятунку, але подавав її у такий спосіб, що майже кожне речення починалося з "я", "мені", "моє". Виходило майже так, що він врятував себе сам.

9 — 11 березня в Парижі відбулась міжнародна конференція «Шоа в Україні. Нові перспективи трагедії ХХ століття». Метою конференції є просування оновлених знань та відкритої дискусії щодо трагічних подій Голокосту. «Історія Голокосту досі є не досить відомою і ускладнює стосунки між євреями та українцями як в Україні, так і за кордоном — особливо у Франції.

Книга письменниці із Радехівщини Тетяни Пахомової «Я, ти і наш мальований і немальований бог» цьогоріч перемогла на літературному конкурсі «Коронація слова». Це роман про 832 дні, які пов’язали українську та єврейську родини зі Львівщини за часів Голокосту.

Анастасия Гулей второй раз за свою жизнь столкнулась с войной на территории Украины. И не раздумывая, подставила плечо своей стране.

​У середу, 27 травня 2015 року з 9:00–14:00  відбудеться Міжнародний круглий стіл «Пам’ять про Голокост: освітні практики та шляхи подальшого розвитку в сучасній Україні.

1 листопада 2005 року Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй ухвалила резолюцію, якою постановила 27 січня Міжнародним днем пам’яті жертв Голокосту.
Саме цього дня 1945 року Радянська Армія визволила в'язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі.

Вінценз був арештований, побув у в'язниці, а після того, як його дивом випустили, перейшов пішки через Чорногору до Угорщини, де пробув до кінця війни і врятував від загибелі багатьох євреїв.) Правдивого пояснення годі віднайти. Може, він просто не хотів про таке говорити. Може, вважав, що все сказано і без нього. Може, вважав, що людина завжди є так близько до звірства, що не слід їй зайвий раз про це нагадувати. 

Институт иудаики завершил работу над каталогом выставки "ГОЛОДОМОР, ГОЛОКОСТ, ГУЛАГ – трагедії  XX століття на українській землі. 
Злочини тоталітарного режиму проти народу та людини".
И выставка и каталог построены, как обращение к сегодняшней молодежи. Когда работа начиналась, трудно было поверить, насколько еще более актуальными станут его страницы.
Вот только некоторые фрагменты: