євреї

У середу на сайті РБК-Україна вийшло інтерв'ю посла Держави Ізраїль в Україні Йоеля Ліона, де він, зокрема, зазначив, що Україна наразі переживає підйом антисемітизму. 

Пам'ятні заходи вересня 2019 р. – це ще один етап етап німецько-українського проекту «Захистимо пам‘ять», завдяки якому на території України вже створено 20 меморіалів пам‘яті жертв Голокосту.

Історія могла б бути іншою. Скажімо, Симон Петлюра міг би жорстко відреагувати на Проскурівський погром – і вважатися одним із найпрогресивніших воєначальників тодішньої Європи. Однак він не відреагував – і внаслідок погрому загинуло близько півтори тисячі євреїв.

Українські та російські дисиденти є носіями різної ідентичності. Ми бачили ці розбіжності давно. Російські дисиденти говорили про «демократичний Радянський Союз», але для нас це було дивно. Адже не може імперія бути демократичною. Ми йшли далі, бо розуміли, що тільки розпад Радянського Союзу призведе до того, що кожен народ знайде свій шлях, зможе відновити та відродити національні та релігійні чинники, які потім приведуть до загальнолюдських цінностей. Не можна перескочити цей період.

На картах Бершаді кінця XIX століття вже є єврейські будинки – ті, що вціліли до сьогодні. Однак деякі з них уже перебудовані, перефарбовані, деякі доживають останніх днів. Є такі, що не втратили ошатності, а є зачинені на замки й оздоблені вивісками «Продається».

Університетський форум в Парижі поставив під питання стереотип «українського антисемітизму». Якою мірою цей стереотип сформований радянською пропагандою? Наскільки реальним є його зв'язок із фактами? Яким є вплив цього стереотипу на відбір фактів та на їх інтерпретацію?

75 років тому, 9 жовтня 1941 року Румунія почала депортацію євреїв з Буковини. В цілому 140 000 євреїв з Румунії загинули в концентраційних таборах в Придністров'ї. Ще 130 000 євреїв з Північної Трансільванії, румунська територія, що стала частиною Угорщини в 1940 році, загинули також у нацистських таборах

П’ятьом жителям Острозького району присвоєно звання «Праведник світу». І в післявоєнні роки я завжди відчувала дружні стосунки з острожанами різних національностей.

13 січня о 1 годині ночі на єврейському кладовищі, що на вул. Чехова, зловмисники зірвали чотири відеокамери і знову підпалили молитовну капличку – охель. Яків Заліщикер, голова місцевої єврейської громади, – у відчаї: таких збитків їхня община в Коломиї ще не зазнавала за роки незалежності.

Треба хоча б згадати участь багатьох з них у подіях на Майдані,лист єврейської громади України російському президентові в березні 2014 року, в якому ідеться про те, що Україна – це батьківщина для українських євреїв, й вони розділяють разом з усіма долю України.

Виступ віце-президента Всесвітнього єврейського конгресу, со-президента Асоціації єврейських організацій та громад (Вааду) України Андрія Адамовського на засіданні виконкому Всесвітнього єврейського конгресу

Вінценз був арештований, побув у в'язниці, а після того, як його дивом випустили, перейшов пішки через Чорногору до Угорщини, де пробув до кінця війни і врятував від загибелі багатьох євреїв.) Правдивого пояснення годі віднайти. Може, він просто не хотів про таке говорити. Може, вважав, що все сказано і без нього. Може, вважав, що людина завжди є так близько до звірства, що не слід їй зайвий раз про це нагадувати. 

«В Україні нині появилася група українських євреїв. Не євреїв в Україні, а українських євреїв. Феномен євреїв Києва, Дніпропетровська, ситуація в Одесі. Ми знаємо, що Путін вклав багато сил і грошей, щоб зробити Одесу центром сепаратизму. Бачимо, що нічого з того не вийшло. В значній мірі, на мою думку, це сталося завдяки тому, що в Україні появилася група євреїв, які ідентифікують себе з Україною»