75 років тому Румунія почала депортацію євреїв з Буковини

Євреї депортовані у Придністров'я

75 років тому, 9 жовтня 1941 року Румунія почала депортацію євреїв з Буковини. В цілому 140 000 євреїв з Румунії загинули в концентраційних таборах в Придністров'ї. Ще 130 000 євреїв з Північної Трансільванії, румунська територія, що стала частиною Угорщини в 1940 році, загинули також у нацистських таборах. Але переслідування євреїв почалося під час правління уряду Гога -Куза, який був при владі у період з 29 грудня 1937 року  по 10 лютого 1938 року, шляхом прийняття расових законів.

 21 січня 1938 року Указ 169 вніс зміни до румунського громадянства у результаті чого 225 222 осіб, або 36,50% румунських євреїв втратили його. Переслідування євреїв продовжилось під час уряду на чолі з Джурту влітку 1940 року. 8 серпня 1940 року, на пропозицією прем'єр-міністра Джурту король Карол II підписав законопроект про правовий статус єврейських жителів у Румунії. Указ запроваджував дискримінаційні заходи для румунських євреїв, такі як нерівність перед законом, податкові зобов'язання або фізична праця, заборона на придбання майна, усунення з адміністративного апарату, сегрегація освіти і заборона носити румунські прізвища. Другий указ, забороняв зокрема змішані шлюби,  а порушення закону каралось позбавленням волі від 2 до 5 років.

23-го серпня 1939 року, нацистська Німеччина і Радянський Союз уклали відомий пакт Ріббентропа -Молотова шляхом, якого вони поділили між собою території країн Східної Європи. Таким чином, Радянський Союз висунув Румунії, 26 і 27 червня два ультиматуми з вимогою віддати Бессарабію і Північну Буковину протягом двох днів. Під час відступу румунської армії та адміністрації і радянського вступу, частина єврейського населення бессарабських міст освистала і атакувала румунську армію та аплодувала радянські війська, що було приводом для продовження переслідування євреїв взагалі. Після того, як Румунія відновила контроль над Бессарабією і Північною Буковиною, в 1941 році, антисемітська політика стає все більш систематичною, і 9 жовтня 1941 року для румунських євреїв починаються великі  випробовування.

Історик Андрей Оїштяну показав з яких  причин 9-го жовтня вшановується пам'ять жертв Голокосту в Румунії: "День 9-го жовтня за рішенням Парламенту Румунії, став Національним днем пам'яті жертв Голокосту в Румунії. Це важливий день, і не тільки для євреїв, а й для всіх громадян цієї країни. Я сам брав участь в раді, яка вирішила, в який день ми повинні вшановувати пам'ять жертв румунського Голокосту. Ми не хотіли вшановувати в січні, коли Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту, тому що в Румунії не європейський Голокост заперечується, мінімізується, а румунська частина Голокосту. Потім, ми вважали за краще відзначити цей особливий день 9 жовтня, оскільки він з'являється в документах. Я прочитав уривок з розпорядження префекта Буковини з якого, випливає, що 9 жовтня почалась депортація євреїв з Буковини та Бессарабії до таборів у Придністров'я. Цей фрагмент звучить так: сьогодні, 9 жовтня 1941 року, поїзди з єврейським населенням від'їжджали,із сіл Іцкань, Бурдужень та міста Сучава."

Дорога до Придністров'я була дорогою до загибелі. Але поїзди смерті почали вирушати з румунських станцій з червня 1941 року, коли румунська військова і цивільна влада організували і здійснили погром в Яссах, столиці Молдови, внаслідок якого 13,000 євреїв загинуло. Сьогодні на меморіальних дошках тих вокзалів і в синагогах в містах Буковини- Радівцях, Ватра-Дорней, Кимпулунг-Молдовенеск, Сучава та Ґура-Гуморулуй можна прочитати, що восени 1941 року на Буковині було депортовано 91 845 євреїв з наказу Іона Антонеску. Але під час депортації з Буковини відзначився Траян Попович, мер Чернівців, який врятував від депортації близько 19 000 євреїв.

Історик Андрей Оїштяну розповідає про початок єврейського геноциду 75 років тому:"Із вокзалу Бурдужень у вантажних вагонах євреї були відправлені у Придністьров'я, а котрі йшли пішки  і відставали були застрелені. У зв'язку з цим Геббельс записав у своєму щоденнику, що румуни не вміють відповідно організувати геноцид, залишивши за собою мертвих, що призвело до інфекцій і хвороб. Звичайно, євреї були повністю пограбовані, їм забрали все багатство, навіть довелося здати ключі від будинку, гроші і ювелірні вироби. До речі, в тому наказі було сказано, що будуть розстріляні, хто сховає коштовності. До речі, євреї, котрі не  загинули в дорозі прибували до таборів, де їх не було знищено в газових камерах, вони були розстріляні, а багато хто помер від хвороб і голоду."

Євреї з Бессарабії пережили ті самі переслідування. У жовтні 1941 було створений гетто і трудові табори в більш ніж 150-ох населених пунктах. У період з жовтня 1941 по серпень 1942 року було депортовано тут 150 000 євреїв з північної Румунії (Буковини, північної Молдови і Бессарабії), з яких вижили близько 50 000. Євреї з Бессарабії були використані для примусової праці, особливо в будівництві доріг. Найбільш вражаючим було становище дітей, багато з цих дітей залишилися без батьків або близьких родичів. 22% депортованих становили діти і близько 20 000 дітей померли від голоду, холоду і хвороб.

9 жовтня 1941 почався жахливий період для єврейської меншини, кількість якої складала більше 700 000 у Великій Румунії. Голокост і комуністичний ГУЛАГ були найбільшим втіленням зла в історії.

Джерело: www.rri.ro