Нові антени для єврейсько-українського діалогу

Університетський форум в Парижі поставив під питання стереотип «українського антисемітизму». Якою мірою цей стереотип сформований радянською пропагандою? Наскільки реальним є його зв'язок із фактами? Яким є вплив цього стереотипу на відбір фактів та на їх інтерпретацію?

Двері на цьому шляху були забиті довгими заржавілими цвяхами страху. Для відкриття цих дверей потрібна була справжня відвага організаторам конференції "Шоа в Україні. Нові перспективи дослідження трагедії ХХ століття" –  Філіпу де Лара і Галі Аккерман, Фонду пам'яті Шоа і Сорбонні.

До нового, більш високого витка спіралі взаємного розуміння євреїв і українців закликає Йосип Зісельс. Буде він почутий і / або оскаржений? Шанс вильнішого і правдивого погляду на речі не буде упущений в цій суперечці?

Паризький діалог дав сильний імпульс для обговорення українсько-єврейської проблематики. Тут обговорювали «контексти насильства» по відношенню до євреїв, про що велику книгу написав Kai Struve.

А мені йшлося про три «контексти опору» цьому насильству.

Перший контекст – участь євреїв і українців в дисидентському русі 1970-80-х років. У Чернівцях, рідному місті Пауля Целана, радянське безпам'ятство перевиконало обов'язкову норму СРСР. На дахах цього міста в 70-ті роки молодий фізик Йосип Зісельс почав встановлювати антени, що дозволяють почути голоси західних радіо з-під заборони. Нові антени, що відкривають світ Свободи – ось символ дії, сплаченої дорогою ціною. Три роки політув'язнення заплатив Йосип Зісельс за свої "антени свободи", за самвидав і тамвидав, за солідарність з інакодумцями України.

Інший контекст починається в епоху гласності та незалежності України. Протягом двох десятків років українською мовою опубліковані сотні книг про єврейську культуру і про Голокост. Переклади з ідиш та івриту і всіх єврейських мов створили нову багатющу бібліотеку видань, доступну всій Україні. Ще належить осмислити це безпрецедентну подію: за всі довгі століття співіснування євреїв і українців вперше таке багатство єврейської думки і культури стало доступно українською мовою. Цей воістину новий контекст став можливим багато в чому завдяки співробітникам Леоніда Фінберга та Йосипа Зісельса в Києво-Могилянській академії та партнерських інституціях.

Третій контекст виник на Майдані і слідом за ним. Участь єврейських лідерів у Революції Гідності стала важливим чинником становлення і осмислення політичної нації, яка включає всіх громадян України, всі етноси, культури і релігії. Путінська агресія націлена на руйнування цієї громадянської солідарності. Тепер як ніколи раніше затребувані всі "контексти опору" насильству і ненависті. Наскільки потужні або крихкі ці контексти – покаже історія ...

Паризька конференція маніфестувала реальну волю до поглиблення україно-єврейського діалогу. Нові "антени розуміння" один одного з'явилися в Парижі і в Києві. Але й нові "глушилки" стурбовані цією ініціативою: знак від противного про її плідну значущість.

Констянтин Сігов

Джерело: day.kyiv.ua