Йосиф Зісельс

До 75-річчя пана Йосифа Зісельса програма «Княжицький» підготувала спеціальний випуск, в якому пана Йосифа привітали Іза Хруслінська, Сергій Квіт, Костянтин Сігов, Анатолій Подольський, Леонід Фінберг, Андрій Павлишин, Йоханан Петровський-Штерн, Адам Міхнік, Тетяна Терен та інші друзі та колеги. 

Вже багато часу пройдено, і сподіваємося, що не менше попереду.
І нехай весь цей час не полишають Вас Віра, Надія та Любов – вірні подруги і Ваші, й тих, хто йде з Вами по життю. Нехай якомога довше будуть з Вами і рідні, і вірні друзі, і розуміння оточуючих.
Щастя Вам, здоров’я, сил і наснаги! 

Національна образа – продаж національних інтересів України – це був, на мій погляд, найбільш потужний чинник для спротиву, ніж економічні проблеми, які виникли в ті роки...
Достатня умова – це національний консенсус, коли 80% громадян країни мають спільне бачення минулого, сучасного і майбутнього своєї країни.

З 3 по 5 вересня 2021 р. в Чернівцях проходить ХІI Міжнародний поетичний фестиваль MERIDIAN CZERNOWITZ. В рамках фестивалю в Літературному целанівському центрі відбулась зустріч із сопрезидентом Вааду України Йосифом Зісельсом.

В рамках події пройшла дискусія «Україна та її суспільство – три декади Незалежності», на якій в якості спеціального гостя виступив співпрезидент Вааду України, виконавчий віце-президент КНГУ пан Йосиф Зісельс. «Нарешті український народ здобув незалежність і тепер може розвиватися у своєму власному просторі», – сказав він у своєму виступі

Боротьба за український проєкт у Бабиному Яру – це для мене і є боротьба за Україну. Я вам дуже вдячний за те, що ми разом в цій боротьбі. Спасибі!

- Сучасна вища освіта за кордоном трохи відрізняється від радянської системи, яка залишилася в вищих закладах України. Це певні методичні вправи, певне відношення викладачів до студентів, дуже багато студентського ентузіазму. Наприклад, в Києво-Могилянці студентів не примушують бути присутніми на всіх парах. Головне, щоб вони вчилися, здавали вчасно свої кредити, так як в вищих закладах за кордоном. 

Якщо правда, що Гітлер зробив превентивний удар по Сталіну, щоб запобігти зустрічному удару Сталіна по Європі, то від цього не легше, бо все одно ця війна перетворила людське життя у пил і надовго відкинула гуманітарний розвиток людства.

Якщо я б не знав передісторію цього проєкту, я б зараз сказав, що він російський.
Ми пишемо протести, збираємо голоси. Це не справляжє враження. Чому? Тому що це росіяни. Росіяни не рахуються з громадянсьтким суспільством.

В Україні низький рівень антисемітизму й радикалізму - всупереч намаганням з боку російської пропаганди показати зворотне. На цьому наголошує радянський дисидент і відомий правозахисник, співголова Асоціації єврейських громадських організацій та общин (Ваад) України Йосиф Зісельс.

Однозначно характеризувати ті події, які зараз проходять крізь Штати, не живучі там, не так легко. Я не можу сказати, що я сам все відчуваю і розумію правильно. У мене є погляд, який я в собі випрацьовую, наскільки можу, цікавлюся тими подіями, розмовляю зі своїми знайомими.

Через півроку від початку епідемії COVID-19 ми досі не маємо чіткого визначення терміну "друга хвиля", хоча і користуємося ним вже досить часто. 

«Це має бути саме український погляд на Голокост. І ані росіяни, ані будь-хто інший не мають що тут робити, бо ми самі маємо вибудовувати свою політику пам’яті. І Бабин Яр – це нашу випробування. Цей проєкт треба робити внутрішніми силами України», – переконаний Йосиф Зісельс.

– Я займаюся меморіальними проєктами, присвяченим жертвам Голокосту, вже понад тридцять років. Багато років беру участь у всіх подіях навколо Бабиного яру. І я воюю з цим російським проєктом Меморіального центру вже понад 4 роки. Але моє ставлення до цього листа є досить критичним. Єдиний його позитив полягає в тому, що він привертає увагу до цієї проблеми.

Тільки тяжка робота, тільки самообмеження, тільки покаяння може дати ту енергію, яка нас просуне до європейського життя.

У 1960-70-х роках у Радянському Союзі з'явився примітний феномен, коли невелике, але постійно зростаюче коло людей, зазвичай названих дисидентами, стало відкрито критикувати політику уряду і вимагати дотримання громадянських, релігійних і національних прав. Як же після десятиліть терору, в умовах жорсткого ідеологічного контролю і постійного «промивання мізків» міг виникнути цей гідний подиву виклик режимові?

У 1960-70-х роках у Радянському Союзі з'явився примітний феномен, коли невелике, але постійно зростаюче коло людей, зазвичай названих дисидентами, стало відкрито критикувати політику уряду і вимагати дотримання громадянських, релігійних і національних прав. Як же після десятиліть терору, в умовах жорсткого ідеологічного контролю і постійного «промивання мізків» міг виникнути цей гідний подиву виклик режимові?

Мета лекції – допомогти розібратися у цивілізаційній ідентичності сьогоднішніх громадян України.

Йосиф Зісельс, голова Асоціації єврейських організацій та общин України. Тема: Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.