21 та 28 квітня. Анонс: Йосиф Зісельс. Українські та єврейські дисиденти: від спільної боротьби до самореалізації в національних державах

Долучитися до конференції Zoom
https://us04web.zoom.us/j/5279706500.

Початок: ​13-30

У 1960-70-х роках у Радянському Союзі з'явився примітний феномен, коли невелике, але постійно зростаюче коло людей, зазвичай названих дисидентами, стало відкрито критикувати політику уряду і вимагати дотримання громадянських, релігійних і національних прав. Як же після десятиліть терору, в умовах жорсткого ідеологічного контролю і постійного «промивання мізків» міг виникнути цей гідний подиву виклик режимові?

В Україні та інших деяких національних республіках  дисидентський рух викристалізовувалося навколо національних проблем, які зазвичай тісно взаємопов'язані з питаннями цивільних прав і свободи совісті.

Боязнь українського націоналізму змушувала комуністичний режим застосовувати особливо жорстокі репресії саме в Україні. Звідси і репутація українського КДБ як найжорстокішого в Союзі, і непропорційно велика кількість українських «в'язнів совісті» в таборах.

Аспект дисидентського руху, який пов’язаний з взаємодією українських та єврейських дисидентів, про свій особистий дисидентський досвід, про те, яку роль зіграли дисиденти в становленні української та ізраїльської державності розповідає в своїй лекції Йосиф Зісельс.

«Взаємовідносини й співпраця між українськими та єврейськими дисидентами у часи “Ґельсінського процесу” не будуть зрозумілими без знання подій 60-х – початку 70-х рр. Ще цікавіше було би дослідити такі процеси починаючи з кінця XIX ст., тобто початку активного розвитку національних ідеологій та формування громадських і політичних інституцій обох народів.

Упродовж спільної історії ми спостерігаємо лише зовнішні наслідки кількох потужних тенденцій: намагання мільйонів людей мирно співіснувати, природну ксенофобію та розбрат, спровоковані імперськими силами заради маніпуляції підневільними народами. Зрештою трагічні події XVII–XX ст., які по-різному оцінюються українцями та євреями, формують різні національні концепти історичної пам’яті наших народів» – говорить Йосиф Зісельс.

Також у матеріалах лекції приведені фрагменти інтерв’ю та спогадів: Олександра Подрабінека, Євгена Сверстюка, Миколи Горбаля, Михайла Хейфеца, Семена Глузмана та багатьох інших.

Організатори заходу – Ваад України, Таврійський Національний унивірсистет ім. В. І. Вернадського, Київ та он-лайн студія «ЛИМОНАД».

З відеозаписами попередніх лекцій Йосифа Зісельса можна ознайомитися за посиланням: https://www.facebook.com/vaadua/app/212104595551052/