Бабин Яр

Міська влада має негайно організувати громадські слухання щодо неоднозначного питання – передачі в оренду трьох земельних ділянок приватному Благодійному «Фонду пам’яті «Бабин Яр» по вулиці Юрія Іллєнка в Шевченківському районі. На цьому наголошує фракція «Європейська Солідарність» у Київраді.

Київська міська рада затягує з виділенням землі Меморіальному центру Голокосту «Бабин Яр», спонсорами якого є, зокрема, російські мільярдери.

Подбаймо про справжній національний меморіал пам’яті жертв Бабиного Яру – той справжній український меморіал, який вшановуватиме кожного загиблого і нашу солідарність проти зла ненависті і нетерпимості.

Мы, представители украинского культурного и научного сообщества, обращаемся к Президенту Украины, Премьер-министру и Кабинету министров Украины, Киевскому городскому голове и Киевскому городскому совету с требованием взять на себя, в сотрудничестве с гражданским обществом, действенную ответственность и непосредственный контроль над созданием мемориального комплекса в Бабьем Яру, что пресекло бы внешнее деструктивное или манипулятивное влияние на этот процесс.

І нарешті, звертаюся до президента України: пане Зеленський, хай би як ви до цього ставилися... Жертви Бабиного Яру належать вам і мені. Якщо український уряд не може спонсорувати музей, то нехай учасники цього проєкту долучаться до роботи над майбутнім меморіяльним центром на громадських засадах, щоб уникнути політичних маніпуляцій і корупції.

«Це має бути саме український погляд на Голокост. І ані росіяни, ані будь-хто інший не мають що тут робити, бо ми самі маємо вибудовувати свою політику пам’яті. І Бабин Яр – це нашу випробування. Цей проєкт треба робити внутрішніми силами України», – переконаний Йосиф Зісельс.

– Я займаюся меморіальними проєктами, присвяченим жертвам Голокосту, вже понад тридцять років. Багато років беру участь у всіх подіях навколо Бабиного яру. І я воюю з цим російським проєктом Меморіального центру вже понад 4 роки. Але моє ставлення до цього листа є досить критичним. Єдиний його позитив полягає в тому, що він привертає увагу до цієї проблеми.

Це повністю приватний проєкт, власник якого може собі дозволити все. Це корінь проблеми з Хржановським. До речі, я не виключаю, що не так-то й просто його зняти.

Приводом для звернення став черговий скандал навколо діяльности Меморіяльного центру Голокосту «Бабин Яр» (МЦГБЯ), заснованого 2016 року з ініціятиви та коштом російських бізнесменів Міхаіла Фрідмана, Павла Фукса та Германа Хана. Від самого початку цей проєкт викликав суттєві заперечення представників української наукової спільноти і єврейської громади через накинуту спонсорами-замовниками неприйнятну ідеологію та обрану ділянку для будівництва, розташовану на території колишніх київських кладовищ.

Якщо нашу память для нас будуть створювати китайці, то буде така ж сама облуда і огида, яку не можна допустити.

Концепт, представлений у 2018-му році Карелом Беркхофом, розповідає про те, що саме буде нести у світ проект BYHMC.
А концепт Іллі Хржановського показує, як саме він це буде здійснювати.

Найменше в обговоренні чути голоси українських істориків, які десятиліттями досліджують трагедію Бабиного Яру. Багато з них доклали чимало зусиль до створення на базі Інституту історії України НАНУ комплексної концепції, у рамках якої має бути збудовано два музеї: Голокосту й історії Бабиного Яру, – а також перетворено на меморіяльний парк територію колишнього яру та довколишніх кладовищ. Зрозуміло, що пересічній людині часом важко чітко розрізнити проєкт Фукса–Фрідмана, який від започаткування підтримують певні державні структури, і державний проєкт, ідеї якого останнім часом нерідко озвучує як власні Ілья Хржановський.

Міністерство культури, молоді і спорту України та Фонд Державного майна України не законно передають територію та приміщення комплексу в оренду Благодійній організації «Благодійний фонд «Меморіал Голокосту «Бабин ЯР», тим самим розпалюючи конфлікт між БО та ДЮСШ, вихованцями яких є сотні дітей спортивних секцій з хокею, баскетболу та спортивної гімнастики. 

Під час  Презентації та обговорення концепції комплексної меморіалізації Бабиного Яру члени робочої групи відповіли на кілька запитань, в тому числі, чи вірять вони, що за їхнього життя презентована концепція буде реалізована. Віталій Нахманович, провідний науковий співробітник Музею історії міста Києва, відповідальний секретар Громадського комітету із вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру.

Геннадій Боряк - член-кореспондент НАНУ, заступник директора Інституту історії України НАНУ. Інтерв'ю на Презентації та обговорення концепції комплексної меморіалізації Бабиного Яру.

«Нам треба знайти компроміс, як будувати на Бабиному Ярі комплекси. Між євреями, між українцями. Треба вже закінчувати з текстом і починати щось робити», - Яків Григорович.

"Що ми маємо робити, коли приходимо сюди? Ми не відповідальні за те, що тоді сталося, нас не було тоді. Можливо, в уяві ми хотіли з'явитися перед тим, попередити євреїв, що їх чекає. А чому їх не попередили? Бабин Яр був не першим розстілом. Я був у Пшемишлі, де вже в 39-му році нацисти вбивали...

Директор Українського центру вивчення історії Голокосту Анатолій Подольський, який зібрав чимало цінних свідчень про масові розстріли у Бабиному Яру, дав коментар на каналі UA-перший з приводу того, що Президент України не приїхав до Бабиного Яру 29 вересня – у роковини трагедії.