Громадські активісти різних національностей закликають не підтримувати російський проєкт меморіалу Бабин Яр

ПРИЄДНУЙТЕСЬ! ТІЛЬКИ РАЗОМ МИ ЗМОЖЕМО ЦЕ ЗУПИНИТИ
​Збір підписів триває за посиланням

 

Эксклюзив Ваада

30-річчя Вааду України!

Все материалы раздела

 
 
 
 
 
 

Ваад України та НаУКМА (кафедра історії)

Умови вступу на міждисциплінарну сертифікатну програму з юдаїки

 

 
 

Бабин Яр і російський слід. Що стоїть за конфліктом навколо меморіалу

Пам'ятник розстріляним євреям у Бабиному Яру. Фото UNIAN

Київська міська рада затягує з виділенням землі Меморіальному центру Голокосту «Бабин Яр», спонсорами якого є, зокрема, російські мільярдери.

Проти виділення землі Меморіальному центру виступили сотні відомих громадських діячів, письменники, історики.

Вони називають цей проєкт «черговою спецоперацією гібридної війни» Росії проти України і вважають неприпустимою ситуацію, коли увічненням трагедії у Бабиному Яру опікуються люди, яких вони називають близькими до Володимира Путіна.

Серед тих, хто підписав звернення до Київради і мера Віталія Кличка із закликом не надавати земельні ділянки, – Іван Дзюба, Мирослав Маринович, Мустафа Джемілєв, В'ячеслав Брюховецький, Ярослав Грицак, Йосиф Зісельс, Юрій Андрухович, Оксана Забужко.

У той самий час, Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» підтримують президент Володимир Зеленський і мер столиці Віталій Кличко. Заявляв про його підтримку також МЗС Німеччини.

Ухвалити рішення про виділення землі якомога швидше закликали Київраду кілька єврейських громадських організацій.

Проте багато депутатів міської ради, передусім із «Європейської солідарності», частково «Голосу» та навіть частина фракції УДАР Віталія Кличка є противниками проєкту і виділення землі. Тому міський голова, який загалом «за», не наважується йти на конфлікт.

У Меморіальному центрі заперечують звинувачення у «російському сліді» і наводять десятки прикладів конкретних справ, які вже втілені чи втілюються іноземними та українськими фахівцями за гроші меценатів.

Ситуація із виділенням земельних ділянок – лише один із конфліктів навколо спорудження меморіального комплексу у Бабиному Яру. Суперечки тривають вже кілька років.

Справа не у землі, а в грошах

Депутати Київради, які протистоять рішенню про виділення трьох ділянок землі приватному благодійному фонду, визнають, що справа не у землі, а у ставленні до концепції створення меморіалу і до його спонсорів.

«Виділення земельних ділянок саме по собі не є спірним. Ідеться про концептуальні речі. Питання у тому, які цінності за кошти спонсорів із оточення Путіна доноситимуть автори приватного проєкту», – каже ВВС News Україна депутат найбільшої фракції у Київраді «Європейська солідарність» Сергій Таран.

Таку ж позицію підтримує низка депутатів від УДАРу. Один із співрозмовників ВВС News Україна вказує, що на мера можуть тиснути з Офісу президента, щоб пришвидшити виділення землі.

Сам мер хоч і виступає за проєкт, проте розуміє можливі іміджеві втрати, а тому не виключає певні компроміси.

Серед спонсорів Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» – російські бізнесмени Павло Фукс, Михайло Фрідман та Герман Хан, а також фінансисти із Ізраїлю, США та України.

Російські бізнесмени є членами наглядової ради фонду, при якому створений Меморіальний центр.

До наглядової ради також входять експрезидент Польщі Олександр Кваснєвський, експрезидент України Леонід Кравчук, боксер Володимир Кличко, колишній гендиректор ЮНЕСКО Ірина Бокова, білоруська письменниця і нобелівська лауреатка Світлана Алексієвич, музикант Святослав Вакарчук, бізнесмен Віктор Пінчук, головний рабин Києва і України Яків Дов Блайх.

Очолює наглядову раду ізраїльський політик і у минулому радянський дисидент Натан Щаранський.

Донори пообіцяли виділити на меморіальний центр 100 млн доларів. Його відкриття планується у 2023 році.

Загострює ситуацію те, що окрім приватного проєкту, який вже кілька років втілюється, є державний, розроблений українськими вченими у 2017-2019 роках. Його обговорюють українські та міжнародні експерти. Але терміни його втілення невідомі через відсутність грошей.

Головна ідея державного проєкту – на місці розстрілів створити ландшафтний меморіальний парк «Бабин Яр - Дорогожицький некрополь» і нічого не будувати. Територія парку, за цим задумом, має охопити місця розстрілів, поховань та знищення тіл жертв, територію навколишніх кладовищ, зону Куренівської катастрофи 1961 року та заповідник Кирилівський гай.

Окрім того, автори концепції пропонують створити музей Голокосту та музей Бабиного Яру, хоча наразі не визначено, де саме вони мають бути розташовані.

Співкерівник Асоціації єврейських громадських організацій України, дисидент Йосип Зісельс називає цей проєкт «делікатним», без жодних будівель на місці розстрілів і доріг, якими вели людей на страту.

Натомість приватний проєкт значно масштабніший. Генеральний директор Меморіального центру Макс Яковер вважає, що порівнювати два проєкти не варто.

В інтерв'ю ВВС News Україна він каже, що реалізація проєктів центру Голокосту «Бабин Яр» триває кілька років, а державний проєкт «існує лише на папері і навіть не розглядався Кабміном».

Меморіал охоплюватиме чотири музеї, простір для молитов різних конфесій, освітній та науковий центр, майданчик для дискусій, освітньо-ігровий простір для дітей, центр реабілітації наслідків психологічної травми тощо.

За словами Макса Яковера, команда, яка працює над створенням Меморіального центру Голокосту, за кілька років зробила те, чого ніхто досі в Україні не робив.

Зокрема, фонд зібрав базу із понад 23 тисячами імен – жертв трагедії, оцифрував понад 800 тисяч документів. Почалася системна підтримка праведників, які рятували євреїв. За рік вже зібрали колекцію із понад 15 тисяч фотографій та артефактів, записали більше тисячі свідчень очевидців Голокосту.

Відомий український режисер Сергій Лозниця створив 11 епізодів документалістики, які грунтуються на архівних матеріалах. Меморіальний центр також провів десятки досліджень з комплексного вивчення трагедії на території Бабиного Яру, а також підписав договори про співпрацю із ізраїльським національним меморіалом Яд Вашем та Бундесархівом Німеччини.

Аудіовізуальна інсталяція «Дзеркальне поле» на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр»

Один з проєктів центру Голокосту «Бабин Яр» – аудіовізуальна інсталяція «Дзеркальне поле». У стовпи вмонтовані динаміки, з кожної колонки лунали дорослі і дитячі голоси, які називали імена жертв Бабиного Яру.

«У 2020 році ми вклали вісім мільйонів доларів у проєкти, які вже діють. А чиновники, вибачте, за всі роки не побудували у Бабиному Яру навіть туалету. Люди з різних країн приїжджають на кількагодинні екскурсії. Туалетів немає. Соромно. До речі, ми торік профінансували повний ремонт непрацюючих старих туалетів: біля станції метро та при Кирилівській церкві», – каже Макс Яковер.

Приватні донори та інтереси

Проєкт, що фінансується приватними донорами з 2016 року, серед яких акціонери «Альфа-Груп» Михайло Фрідман і Герман Хан, з самого початку спричинив скандали в Україні.

«Громадськість неодноразово звертала увагу на безпосередню причетність до цього проєкту двох одіозних російських бізнесменів – Михайла Фрідмана та Германа Хана, пов'язаних із керівником держави-агресора - Росії, Володимиром Путіним, і внесених у передсанкційні списки США», – ідеться у відкритому зверненні громадськості до Київради, під яким вже поставили підписи понад 700 людей.

«На наше переконання, будь-які проєкти в реаліях російсько-української гібридної війни, що триває сім років, будь-які проєкти, що їх просуває путінське оточення, не можуть бути підтримані українською, зокрема київською владою і реалізовуватися в Україні», – йдеться у зверненні.

Однак такі звинувачення у благодійному фонді вважають необгрунтованими. Там кажуть, що частка фінансування Фрідманом і Ханом становить менше ніж 50%.

«Люди, про яких так багато говорять, це власники «Київстару», «Моршинської», «Альфа-Банку», вони є одними з найбільших платників податків в Україні. Вони ж є засновниками Leopolis Jazz фестивалю у Львові. І у них є два голоси у Наглядовій раді із 15-ти. Вони дають гроші, бо вони – євреї, які народилися і виросли в Україні, їхні родичі були розстріляні у Бабиному Яру. Не можна забирати в людей право взяти участь у вшануванні пам'яті вбитих родичів», – переконує Макс Яковер в інтерв'ю ВВС News Україна.

До створення концепції Меморіального центру були залучені 20 міжнародних експертів, каже він.

«Антиукраїнські наративи»

Політолог Михайло Басараб каже, що можна віддати належне креативності і інноваційності проєктів, що їх здійснюють фахівці приватного фонду. Але вважає, що за гарною обгорткою криються антиукраїнські ідеологеми.

«Наратив, який просувається, є антиукраїнським за своєю суттю. Він полягає у тому, що Київ і Україну планується позиціювати як, фактично, центральну локацію Голокосту під час Другої світової війни, а українців – як посіпак нацистів у вбивстві євреїв. Є великі побоювання, що меморіальний комплекс зводиться за російські гроші, щоб виставити українців у світі як антисемітів і ксенофобів. І це вигідно Путіну», – каже він у коментарі ВВС News Україна.

«У цьому місці були розстріляні не тільки київські євреї. Тут полягли за роки окупації і радянські військовополонені, і представники українського самостійницького руху, і учасники радянського руху опору», – заявляв наприкінці січня журналістам заступник керівника робочої групи державного проєкту створення меморіалу, доктор історичних наук Олександр Лисенко.

Він наполягає, що це місце колективної трагедії і так само це місце колективної пам'яті.

Головний рабин України Яків Дов Блайх, який входить до наглядової ради фонду приватного Меморіального центру, визнає, що тема колабораціонізму у Другій світовій війні завжди існувала, але запевняє, що Бабин Яр не буде місцем для пропаганди.

«Коли ми говоримо про музей – це центр, який розповідає про події в Східній Європі. Чи будуть питання про те, що були колаборанти, зокрема, серед українців? Будуть. Але це питання існує. І ми зможемо тверезо подивитися на це. Не Україна - колаборант, але були люди, які жили тут і допомагали нацистам. Точно так, як вони були в будь-якій країні. Ніхто не буде використовувати музей, як місце пропаганди», – заявляв він державному агентству «Укрінформ».

Інші скандали

Однак претензії до походження коштів не єдині, що лунали впродовж останніх років. Вони були також і до художнього керівника проєкту, росіянина Іллі Хржановського.

Після того, як в інтернеті з'явилося кілька слайдів, які Ілля Хржановський нібито показав наглядовій раді при Меморіальному центрі у вересні 2019 року, в ЗМІ цей проєкт почали називати «Голокост-Діснейдендом». У слайдах йшлося про плани створити віртуальні подорожі для відвідувачів, аби вони могли побути в ролі жертв, колабораціоністів, нацистів і в'язнів війни, яким доводилося спалювати трупи.

Однак цю публікацію благодійний фонд назвав неприпустимою, оскільки це не була частина концепції і на її поширення згоди фонд не давав. 

Лунали також закиди щодо зв'язків Іллі Хржановського з російськими націоналістами, які знімались у його фільмі «Дау».

Автори звернення до Київради також згадують про те, що Служба безпеки України у січні цього року попереджала, що у проєкті є пропозиції, що можуть загрожувати національній безпеці України. Проте через деякий час благодійний фонд оприлюднив листа СБУ, у якому мовилося, що жодних загроз проєкт не становить.

Що із землею?

Голосування у Київраді про виділення в оренду земельних ділянок кілька разів переносили. Наразі найближчою датою голосування може бути 4 березня, або ж рішення знову відкладуть.

Мер Віталій Кличко погодився на те, аби до голосування відбулися депутатські слухання, де фонд «Бабин Яр» представить концепцію.

Йосип Зісельс, який захищає державний проєкт, повідомив у Facebook, що Київрада також планує заслухати авторів державної концепції меморіалізації трагедії Бабиного Яру.

Макс Яковер надав аерофото, з якого видно, які саме ділянки Меморіал планує орендувати. Ідеться про три невеликі шматки землі. Дві інші ділянки, значно більшого розміру, вже орендує фонд.

 

Фото із Земельного кадастру.  Автор фото, facebook/Макс Яковер

Жовтим кольором позначені ділянки, щодо яких Київрада має ухвалити рішення. Дві інші ділянки орендовані меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр»

«Нам є чим займатися на орендованих ділянках», – каже Макс Яковер.

Він також стверджує, що жодного об'єкта із фундаментом на землях меморіального комплексу, а ідеться про 152 гектари, будувати не будуть і майбутні забудови не шкодитимуть ґрунтам.

«Ми вважаємо, що це сакральна земля, яка потребує особливого ставлення», – каже він.

Після зняття проєкту з голосування у Київраді 11 лютого з'явилося ще одне звернення до столичних депутатів – від кількох єврейських громадських організацій на підтримку проєкту.

Вони закликали ухвалити рішення про виділення земельних ділянок і нагадали, що проєкт Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» «підтримують провідні міжнародні інституції, які займаються питаннями пам'яті Голокосту.

Серед тих, хто підписав звернення, – керівник Єврейської конфедерації України Борис Ложкін, головний рабин Києва та України Яків Дов Блайх, голова Асоціації євреїв-колишніх в'язнів гетто та нацистських концтаборів» Борис Забарко, головні рабини великих українських міст.

Конфронтація дійшла до межі

«Якщо припустити – але це дуже гіпотетично – що вдасться об'єднати державний і приватний проєкти, тоді можна говорити про якийсь компроміс і надати землю», – вважає депутат Київради Сергій Таран.

Співрозмовник у фракції УДАР Віталія Кличка у міськраді вказує на кілька можливих компромісів, у разі досягнення яких приватний проєкт отримає більше прихильників у Київраді.

Серед вимог, які вони доносять владі, зокрема, відсторонення від проєкту Іллі Хржановського і залучення до проєкту державних структур, аби меморіал формально був частиною державного заповідника.

Історик Київського національного університету ім.Шевченка Катерина Кобченко вважає нереальною перспективу об'єднання державного і приватного проєктів.

«Конфронтація дійшла до такої стадії, коли це вже навряд чи можливо. З самого початку такі пропозиції були, але представники приватного благодійного фонду їх відкинули. А влада не підтримала українських вчених і пішла найлегшим шляхом, обравши креативників, які працюють за гроші російських олігархів. Існування ж двох проєктів це, вибачте, вже була б якась державна шизофренія», – каже вона в коментарі ВВС News Україна.

Історикиня вважає, що меморіал Бабиного Яру має бути національним проєктом, із залученням приватних структур, які б працювали під контролем держави.

«Думаю, ніхто не був би проти існування приватних дослідницьких інституцій з вивчення Голокосту, освітніх, наукових проєктів тощо, які би працювали під контролем держави. А зараз це виглядає як передача у приватні руки, на довгий термін не просто земельних ділянок, а національної пам'яті», – каже Катерина Кобченко.

100 тисяч смертей

Як вважають дослідники, усього в Бабиному Яру в період із 1941 по 1943 роки загинуло близько 100 тисяч людей.

Перший розстріл відбувся 27 вересня 1941 року. Тоді нацисти вбили 752 пацієнти психіатричної лікарні ім. Павлова, розташованої поблизу Бабиного Яру.

За два дні, 29 і 30 вересня 1941 року розстріляли майже 34 тисячі євреїв.

У жовтні вбили більше ніж 17 тисяч осіб.

У жовтні-листопаді 1941 року розстріляли ромів, православних священників, військовополонених.

Імовірно, на початку 1942 року вбили більше ніж 600 членів Організації українських націоналістів, серед яких поетеса Олена Теліга та інші представники української інтелігенції.

У Сирецькому концентраційному таборі загинули щонайменше 25 тисяч осіб.

У серпні-вересні 1943 року, відступаючи з Києва, нацисти частково знищили концтабір, відкопали і спалили у відкритих «печах» десятки тисяч тіл. На привезених із Німеччини спеціальних машинах перемелювалися кістки, попіл розсипали околицями Бабиного Яру.

Світлана Дорош, ВВС News Україна, 03.03. 2021

 

https://www.bbc.com/ukrainian/features-56156925?fbclid=IwAR0SMLRSvk_Iqsn...