– Я займаюся меморіальними проєктами, присвяченим жертвам Голокосту, вже понад тридцять років. Багато років беру участь у всіх подіях навколо Бабиного яру. І я воюю з цим російським проєктом Меморіального центру вже понад 4 роки. Але моє ставлення до цього листа є досить критичним. Єдиний його позитив полягає в тому, що він привертає увагу до цієї проблеми.

Це повністю приватний проєкт, власник якого може собі дозволити все. Це корінь проблеми з Хржановським. До речі, я не виключаю, що не так-то й просто його зняти.

Приводом для звернення став черговий скандал навколо діяльности Меморіяльного центру Голокосту «Бабин Яр» (МЦГБЯ), заснованого 2016 року з ініціятиви та коштом російських бізнесменів Міхаіла Фрідмана, Павла Фукса та Германа Хана. Від самого початку цей проєкт викликав суттєві заперечення представників української наукової спільноти і єврейської громади через накинуту спонсорами-замовниками неприйнятну ідеологію та обрану ділянку для будівництва, розташовану на території колишніх київських кладовищ.

"...У нас на Арбате жил Ленька Гаврилов, рыжий, очень милый парень. Он совсем не был "королем", но мне было ужасно жалко, когда он погиб. Его смерть казалась особенно обидной, нелепой, и я дал его имя герою моей песни..".

Якщо нашу память для нас будуть створювати китайці, то буде така ж сама облуда і огида, яку не можна допустити.

Концепт, представлений у 2018-му році Карелом Беркхофом, розповідає про те, що саме буде нести у світ проект BYHMC.
А концепт Іллі Хржановського показує, як саме він це буде здійснювати.

Тільки тяжка робота, тільки самообмеження, тільки покаяння може дати ту енергію, яка нас просуне до європейського життя.

Оксана Забужко на Першому.

У 1960-70-х роках у Радянському Союзі з'явився примітний феномен, коли невелике, але постійно зростаюче коло людей, зазвичай названих дисидентами, стало відкрито критикувати політику уряду і вимагати дотримання громадянських, релігійних і національних прав. Як же після десятиліть терору, в умовах жорсткого ідеологічного контролю і постійного «промивання мізків» міг виникнути цей гідний подиву виклик режимові?

По состоянию на 4 мая 2020 года состоялось четыре опроса в 49 городах Украины из 21 области, из которых видно, что среди большинства членов общины нет заболевших короновирусом COVID-19.

Вместо запланированной однодневной конференции, международная встреча «Алеф-Бет. Сионизм» превратилась в целый ряд образовательных мероприятий.
Часть докладов, посвященных различным аспектам сионизма, была представлена онлайн.

Найменше в обговоренні чути голоси українських істориків, які десятиліттями досліджують трагедію Бабиного Яру. Багато з них доклали чимало зусиль до створення на базі Інституту історії України НАНУ комплексної концепції, у рамках якої має бути збудовано два музеї: Голокосту й історії Бабиного Яру, – а також перетворено на меморіяльний парк територію колишнього яру та довколишніх кладовищ. Зрозуміло, що пересічній людині часом важко чітко розрізнити проєкт Фукса–Фрідмана, який від започаткування підтримують певні державні структури, і державний проєкт, ідеї якого останнім часом нерідко озвучує як власні Ілья Хржановський.

На этой неделе в сети появились два его фильма из цикла "Дау". Они снимались в течение нескольких лет в Харькове и имеют жестокие сцены насилия, в частности над младенцами из харьковского приюта. В Бабьем Яру Хржановский планирует продолжить свои жестокие эксперименты и превращать посетителей в "палачей" или "жертв". 

Следом за религиозными обрядами, истрепанными душами, сплетнями, предрассудками и страхом, через все четыре долгих серии красной нитью зачем-то тянется память о погибших в Холокосте.

Верно – ни одно событие не схоже и никогда не будет схоже с Катастрофой. Тем не менее, нельзя избежать сравнения того, как вели себя руководители ультраортодоксального общества тогда и сейчас – особенно, в дни подобных экзаменов.

Вышел апрельский номер газеты «Хадашот».

Найголовніша проблема – зміна керівництва, яку ніхто не пояснив. Це сталося в листопаді, і це потребує пояснень, яких я не бачив. Це хвилює, адже це не приватний бізнес, де можна просто всіх звільнити. Такі організації працюють не так. Світ меморіальних музеїв Голокосту маленький, і кількість людей, які можуть і хочуть працювати в цьому, дуже обмежена. Тому довіра дуже важлива. А те, що відбулось, – це підрив довіри, без жодних пояснень. І це дуже непокоїть.

У 1960-70-х роках у Радянському Союзі з'явився примітний феномен, коли невелике, але постійно зростаюче коло людей, зазвичай названих дисидентами, стало відкрито критикувати політику уряду і вимагати дотримання громадянських, релігійних і національних прав. Як же після десятиліть терору, в умовах жорсткого ідеологічного контролю і постійного «промивання мізків» міг виникнути цей гідний подиву виклик режимові?

Иосиф Зисельс в доступной форме рассказывает о своих исследованиях во время хода пандемии COVID-19, приводит математические примеры и собственные прогнозы хода эпидемического процесса с точки зрения математики.

Зараз, в умовах епідемії та карантину, коли традиційні святкування обмежені, ще більше можна відчути цінність свободи та переосмислити її.