Заява Асоціації єврейських організацій та общин (Вааду) України "Про небезпеку антисемітизму в політичному житті країни"

Минулі в Україні вибори, на одностайну думку незалежних експертів і представників міжнародних організацій, стали для країни кроком назад на шляху до формування цивілізованого суспільства і демократичних інститутів.

Численні факти фальсифікацій результатів волевиявлення громадян, особливо при голосуванні за мажоритарними одномандатними округами, завершують картину порушень, що вони були зафіксовані в ході виборчої кампанії, такі, як відсутність рівних умов для кандидатів, зокрема у сфері доступу до засобів масової інформації, в тому числі державних, зловживання адміністративним ресурсом з боку чиновників рiзного рiвня. Внаслідок цього, минулі вибори надзвичайно складно назвати вільними, прозорими та демократичними, а їхній результат таким, що адекватно відображає волевиявлення громадян.

Особливе занепокоєння єврейської громади України викликає той факт, що в ході виборчої кампанії різні політичні сили, і з боку влади, і з боку опозиції, намагалися використовувати елементи антисемітизму як в публічній риториці з метою мобілізації прихильників, так і в рамках пропаганди, спрямованої на дискредитацію політичних опонентів.

Так, один із кандидатів від партії Віктора Ющенка «Наша Україна» і депутат чинного парламенту Григорiй Омельченко в інтерв’ю, передрукованому в тому числі в супроводі антисемітських пропагандистських колажів в юдофобському виданні, назвав як політичного ворога «міжнародний сіонізм» і навів фантастичні дані, що «свідчать» про домінування євреїв у Верховній Раді. Подібні антисемітські матеріали поширювалися також від імені Української республіканської партії.

Для дискредитації деяких кандидатів, як на всеукраїнському рівні, так і в одномандатних округах, використовувалися звинувачення в єврейському походженні кандидатів. В окрузі № 204 поширювалися листівки із заголовком «Вам необхідно знати!», в яких про єдиного опозиційного кандидата стверджувалося, що він «єврей, але це ще не найгірше!». «Найгірше», на думку автора листівки, це те, що «у своєму близькому оточенні він говорить, що світом і Україною мають керувати євреї».

На всеукраїнському рівні стратегію нав’язливого обговорення в суто неґативному контексті єврейських коренів кандидата було застосовано проти лідера партії «УДАР» Віталія Кличка. Як мінімум в одному випадку було зафіксовано факт пропаганди тези про Віталія Кличка як єврейському ставленика, здійснюваний представником влади, головою Волочиської районної адміністрації Хмельницької області Ігорем Добжанським.

Схожа за максимально широким оприлюдненням в неґативному контексті «інформації» про нібито єврейське походження політика кампанія мала місце в ході президентських виборів 2010 р., і тоді її об’єктом був Арсеній Яценюк. Уявне єврейство Арсенія Яценюка так само спливло в рамках виборчої кампанії – 2012 у неочікуваному контексті. В полоні у антисемітської міфологеми опинився Леонід Даценко, кандидат від очолюваної нині А. Яценюком партії «Батьківщина» за округом № 197, який припустився у зв’язку з цим ряду некоректних висловлювань. Невипадково, саме під час виборів знятий провокатором сюжет з антисемітськими балачками Л.Даценко з’явився в Інтернеті.

Ваад України нагадує про неприпустимість використання антисемітської риторики в рамках виборчих кампаній та політичної боротьби в цілому.

Крім того, єврейську громаду не може не хвилювати той факт, що вибори продемонстрували високий рівень підтримки політичної сили, керівництво якої раніше неодноразово демонструвало відвертий антисемітизм та інші форми ксенофобії – Всеукраїнського об’єднання «Свобода». В антисемітських висловлюваннях було помічено багатьох представників цієї партії, включно з лідером, в тому числі тих, кого було, за попередніми даними, обрано народними депутатами – самого Олега Тягнибока, Ірину Фаріон, Юрія Михальчишина (останнього взагалі можна назвати неонацистом у повному розумінні цього слова).

У Верховну Раду, крім того, також за попередніми даними, було обрано інших кандидатів, що викликають побоювання у контексті загрози пропаганди антисемітизму – наприклад, згадуваного вище Л. Даценко, або проросійського радикала з Одеси Ігоря Маркова, якого в ЗМІ неодноразово називали спонсором антисемітської газети «Наше дело».

Ваад України висловлює стурбованість можливістю співпраці між політичними силами, які декларують відданість європейським демократичним цінностям, й ультра-націоналістичними групами та окремими депутатами, які дотримуються радикальних поглядів і схильні до ксенофобської риторики. Насамперед, зрозуміло, йдеться про можливість формування альянсу між об’єднаною навколо партії «Батьківщина» опозицією і ВО «Свобода». На думку Вааду України, створення подібних союзів, в тому числі скріплених формальними договорами із взаємними зобов’язаннями сторін, з одного боку, надає легітимності ксенофобській риториці радикалів, а з іншого – дискредитує опозицію в цілому.

5.11.2012 р., м.Київ

См. Заявление на русском языке