Голова євреїв Острога: я завжди відчувала дружні стосунки з острожанами різних національностей

Марія Федорчук, голова єврейської громади Острога, розповіла про історичний внесок єврейської громади в розвиток міста, діяльність теперішньої общини та проблеми, які їм доводиться вирішувати.

– Марія Олекснадрівно, з якого року ви очолюєте єврейську громаду Острога?

– Очолюю з 1999 року. До цього часу на чолі громади був Йосип Григорович Аршинов, на честь якого щорічно проводиться в Острозі обласний шаховий турнір.  До речі його син відомий нині острозький підприємець, який займається реставрацією синагоги.

– Що ви можете сказати про розвиток єврейської громади нашого  міста?

– Історія єврейської громади Острога сягає глибокої давнини.  Найбільшого розквіту єврейська община досягла на початку 15 ст., коли на запрошення князів Острозьких стали прибувати євреї з багатьох країн з метою розвитку торгівлі і промисловості. На початку 17 століття головний равин Острога керував духовним життям всіх євреїв Волині. В Острозі було організовано народну школу Ешебот, яка користувалася світовою славою. Довгий час ректором Ешебота і головним рабином Острога був Семюель Едельс (Маршуе), який похований на острозькому єврейському кладовищі. До цієї могили кожний рік приїжджають поклонитися євреї з Ізраїлю, Америки та інших країн. До 1941 року єврейське населення Острога складало 13,5 тисяч. Трагічною сторінкою єврейської історії стала німецька окупація. Більш як 9,5 тисяч острозьких євреїв було розстріляно.  В післявоєнні роки Острозька громада працювала над увіковіченням пам’яті  загиблих євреїв, становленням пам’ятних знаків на місцях розстрілу. Великий внесок в цю справу зробив Василь Вальдман, Йосип Аршинов. Кожного року 4 серпня за підтримки місцевої влади в Острозі проводяться мітинги пам’яті.     

– Як співіснували протягом багатьох років євреї та українці в Острозі?

– Були різні історичні етапи. Але варто зазначити, що в часи другої світової війни багатьох євреїв рятували місцеві жителі українці. П’ятьом жителям Острозького району присвоєно звання «Праведник світу».  І в післявоєнні роки я завжди відчувала дружні стосунки з острожанами різних національностей.

П’ятьом жителям Острозького району присвоєно звання «Праведник світу».  І в післявоєнні роки я завжди відчувала дружні стосунки з острожанами різних національностей.

– Скільки сьогодні осіб налічує єврейська громада Острога?

– На жаль, дуже мало. Коли я тільки почала очолювати громаду, кількість євреїв становила 42 людини. Сьогодні всього лише 16. Багато євреїв у післявоєнні роки виїхало за кордон.

– Ви підтримуєте зв’язки з євреями, які виїхали з Острога?

– Так, звичайно. Нерідко приїжджають із-за кордону вихідці з Острога задля того, щоб поклонитися пам’яті  розстріляним  землякам. Тісні стосунки підтримуємо з колишньою острожанкою Мариною Якубович, яка виступає в Тельавівському театрі єврейської пісні. Чекаємо її приїзду в квітні цього року з концертом.

– Чи є дані, скільки євреїв проживає на Рівненщині?

– Знаю, що у Рівному велика громада. Коли ми їздили на семінари в Житомир, то зі мною ще були громади із Костополя, Сарн, Дубно. Але на обліку в облдержадміністрації по Рівненській області на сьогоднішній день зареєстровані тільки 2 громади, Рівненська і Острозька.

– З якими єврейськими організаціями співпрацює община Острога?

– Тісно співпрацюємо з Нетішинським українсько-єврейським центром «Яхад». Доречі, директор центру Хорев Максим добровольцем пішов в АТО. Також ми підтримуємо зв’язок з Рівненським обласним благодійним фондом «Хесед Ошер», метою якого є   здійснення благодійної діяльності, спрямованої на поліпшення матеріального становища людей похилого віку, дітей, інвалідів, самотніх, соціально незахищених єврейської національності і членів їхніх родин? а також Праведників Світу, які через свої фізичні чи інші можливості обмежені в реалізації своїх прав. Окрім цього, я брала участь у Всеукраїнському з’їзді євреїв в Києві, в семінарі керівників єврейських общин центральної і західної України (Песах – 5761).

– Марія Олександрівно, чи зберігаються у Вашої громади архівні матріали щодо діяльності острожан?

– Так. Звичайно зберігаємо фотографії, вирізки газетних метеріалів, зокрема про щорічне вшанування загиблих під час Острозького голокосту. Є фотографії з різноманітних семінарів, з’їздів, у яких брали участь представники нашої громади. До речі, зберігаю цінні матеріали, які видані ще в 1900 році в острозькій типографії Ш. Шейнербенга про діяльність єврейської лікарні. Мені їх передав відомий острожанин, покійний доктор Рафаїл Шпізель. Також важливими є матеріали, зібрані  науково-краєзнавчим об’єднанням  Острозької гімназії «Спадщина».  Нещодавно старшокласники під керівництвом вчителя Конончук Лариси Борисівни  видали книжку «Єврейська Острогіана». Звичайно, ще багато матеріалів зберігається в Острозькому музеї.

– Які нагальні питання вирішує сьогодні Ваша громада?

– Ось наприклад, нещодавно почали укріпляти огорожу навколо цвинтару. А почалося все з того, що один із жителів Острога, чий будинок розміщений недалеко від єврейського цвинтаря, бульдозером вирівнював дорогу у тій місцевості.  Внаслідок цього почали руйнуватися схили пагорбу, на якому були поховання, на поверхні  землі з’явилися людські кістки. Після тієї ситуації нам з Григорієм Аршиновим вдалося скликати комісію з міської ради, скласти акт. Тільки це дозволило розпочати усі необхідні роботи з благоустрою. Також зовсім недавно ми ініціювали громадське слухання, на якому було проголосовано за те, щоб вивести єврейське кладовище із охоронної зони та зареєструвати земельну ділянку, як «Єврейський цвинтар». Тільки у такому разі з’являється можливість його упорядкувати. Адже в 1967 році воно було повністю зруйноване, перейменоване в парк, а плити з пам’ятників були забрані. У психлікарні з них побудували сарай. У військовій частині була вимощена доріжка з цими плитами. Лише тепер на кладовище повернули усе, що можна було.   До речі в минулому році  Асоціація єврейських організацій і общин  Ваад обрали Григорія Аршинова членом   колегії.  Зараз вони займаються благоустроєм усіх кладовищ в Україні, які являють собою історичну цінність.

– Чи є недалеко від Острога діючі культові іудейські храми, які Ви відвідуєте?

– В Рівне, Славуті діють синагоги, які розміщені в пристосованих спорудах. Ми з членами громади неодноразово там бували.

– Якщо припустити, що приміщення колишньої синагоги відреставрують протягом декількох років, то за яким призначенням споруду використовуватимуть? Вона стане музеєм чи  місцем богослужіння ?  

– Справа в тому, що влада грошей на це не дає. Колись давно львівські реставратори приїжджали і зробили проект, визнали скільки потрібно коштів на реставрацію. Однак на цьому все і закінчилося. Проблематичною є балансова належність споруди. Та я знаю, що спонсори із-за кордону, які займалися реставрацією великих, красивих колишніх синагог, здатні виконати свою справу. Я була в Хмельницьку. Синагога там розкішно виглядає, у ній проводяться богослужіння. Такі кошти меценати згодні виділяти лише на споруди, які згодом будуть використовуватися як культові, у яких проводитимуться релігійні обряди. Острозька синагога є найбільшою в Україні, в ній могли перебувати одночасно 500 людей.

Але в Острозі проживає 16 представників єврейської громади. Гадаю, для такої малочисельної общини закордонні інвестори не готові виділяти великі кошти. Отже потрібно шукати інші шляхи фінансування відновлення синагоги, як визначної пам’ятки архітектури і не дозволити зруйнуватися їй остаточно. У різні часи споруда використовувалася також для проведення зборів єврейської громади, культурно-просвітніх заходів, навчання рабинів. При синагозі працювала друкарня, бібліотека. Отже, мета її відновлення може бути різною.

Отже потрібно шукати інші шляхи фінансування відновлення синагоги, як визначної пам’ятки архітектури і не дозволити зруйнуватися їй остаточно. У різні часи споруда використовувалася також для проведення зборів єврейської громади, культурно-просвітніх заходів, навчання рабинів. При синагозі працювала друкарня, бібліотека

– Як Ви оцінюєте роботу Острозької академії щодо дослідження юдейської культури?

– Я була приємно здивована, коли дізналася, що в Острозькій академії функціонує  центр юдаїки. Це прояв великої поваги до національних меншин України. Мені сподобався виступ викладача академії, дослідника іудейської культури Дмитра Цоліна на громадському слуханні, яке стосувалося єврейського питання. Бажаю, щоб навколо Вашого закладу згуртувалися вчені усіх країн світу,  які допоможуть відновити  славу Острога, як культурно-освітньої столиці.

Катерина Кравчук
http://ostroh.info