ДОДАТКОВИЙ НАБІР

Ваад України та НаУКМА (кафедра історії)

Магістерська програма з юдаїки оголошує додатковий набір на 2021 – 2023 н.р.

відповідаємо на питання

День відкритих дверей від 1 липня – відео

 

 

 
 
 
 
 
 

Ваад України, НаУКМА (кафедра історії), ТНУ

Міждисциплінарна сертифікатна програма з юдаїки оголошує набір на 2021/2022/2023 н.р.

Умови вступу


 

 

 
 

Ми – представники громадськості, повинні просувати державний проєкт у Бабиному Яру – Сергій Квіт

21 липня 2021 р. в Українському кризовому медіа-центрі відбувся брифінг членів Ініціативної групи на тему: «Меморіал «Бабин Яр» за гроші кремлівських мільярдерів. Київська міська влада уникає громадського обговорення й відверто лобіює російський проєкт».
В брифінгу взяли участь Сергій Квіт, Володимир В’ятрович, Соломія Бобровська, Михайло Лівінський, Михайло Басараб та Йосиф Зісельс. 

У Києві планують провести громадські слухання щодо українського проєкту меморіалізації Бабиного Яру

Після брифінгу кореспондент редакції сайту Вааду Аліна Шененко спілкувалась з учасниками події.

На декілька запитань відповіли Сергій Квіт, Соломія Бобровська та Йосиф Зісельс.

Сергій Квіт,
професор Національного університету "Києво-Могилянська академія", Міністр освіти і науки України (2014-2016).

– Коли влада не чутлива до громадськості, що громадськість може ще протиставити цьому, крім Майдану?

– Активність та наполегливість. Сьогодні ми провели прес-конференцію. Це теж елемент боротьби за свободу слова. Те, що київська влада відмовляє в громадських слуханнях українського проєкту – це неправильно. Люди повинні мати більше інформації, і чим більше – тим краще. Тому треба бути наполегливим, треба йти за своїми переконаннями та цінностями.

 – Інститут історії, який розробив український проект меморіялізації – державна установа. Чи відчуває Інститут тиск з боку влади?

– Я б сказав, що трактувати цю установу слід не як державну, а як академічну – це не державні службовці, а науковці. Це наша, українська академічна інституція. Над українським проєктом працюють дуже відомі українські історики – це надзвичайно важливо. Інститут історії – установа, яка розробила український проект меморіялізації Бабиного Яру, а ми, як представники громадськості, вважаємо, що повинні просувати цей державний проект.

– Що заважає провести широке обговорення українського проєкту без Київдержадміністрації?

– В такому заході повинні взяти участь депутати Київради – вони ж будуть потім голосувати за такі важливі питання, як прохання віділити земельні ділянки «російському» проєкту та в який спосіб має реалізовуватись чи не реалізовуватись той чи інший проєкт.

Депутати повинні мати повну інформацію про державний проєкт меморіялізації памяті жертв Бабиного Яру, щоб голосування було максимально відповідальним і визначеним.

– Чому особисто для Вас це питання важливе?

– Це питання історичної пам’яті українського народу. Воно не може бути віддано в якісь приватні руки і, тим більше, в руки російських олігархів. Це абсолютно неможливо.
Тому для мене це персонально важлива справа. Я думаю для всіх, хто сьогодні взяв участь в прес-конференції, також.

 

Йосиф Зісельс, сопрезидент Вааду України

– Як Ви вважаєте, підтримка, непідтримка чи індеферентне ставлення до одного з проєктів залежить від віку людини?

– Я думаю, так. Є люди з сентиментами ще з радянських часів, вони мають більш проросійське налаштування, звикли, що Росія – центр імперії. Молодь, яка сформувалась вже в новій Україні за часів незалежності більше підтримує український проєкт. Більш точні дані може надати Олексій Гарань, директор наукового фонду «Демократичні ініціативи», який проводив соціологічне дослідження, про яке говорилось сьогодні на прес-конференції.

 

Соломія Бобровська, народна депутатка України, громадська діячка

Чи залишились ще можливості в рамках українських законів зупинити російський проєкт?

– Думаю, залишились. В рамках українських законів, та поза ними. Це політичний контекст, який залежить від Офісу Президента і самого Президента. Там треба шукати ключ до нереалізації цього проекту.
 

– Коли влада не чутлива до громадськості, що громадськість може протиставити цьому, крім Майдану?

– Якщо влада не чутлива, тоді громадськість робить так, щоб влада була більш чутливою. Є різні способи впливу прямої і непрямої дії на владу. Більш того, існує українська міжнародна громадськість, яка теж має певний вплив на українську владу. Є також інші способи добитись того, щоб голос був почутий.
 

– Чому особисто для Вас це питання важливе?

– Тому що це один з фронтів війни Росії проти України.

 

Нагадаємо, що Київська міська держадміністрація відмовила Ініціативній групі у проведенні громадських слухань щодо «Українського державного проекту комплексної меморіалізації Бабиного Яру», хоча заявка була оформлена належним чином та зібрала понад 2500 підписів небайдужих киян. Разом із тим, міський голова Віталій Кличко особисто лобіює приватний російський проєкт меморіалізації Бабиного Яру, який просувають наближені до Кремля російські мільярдери. Дехто із них перебуває під санкціями України і Сполучених Штатів Америки. Окрім того, російський приватний проєкт є небезпечним своїм змістовним наповненням і причетністю одіозних виконавців. Небайдужа громадськість тривалий час привертає увагу до цієї проблеми. Існують численні публікації дослідників і звернення українських інтелектуалів. Питання набуло міжнародного резонансу.

Подивитись запис брифінгу можна за посиланням.