Єврейська община у Звенигородці має свій музей

Сто років тому у Звенигородці жило 7840 євреїв — майже половина населення містечка. Єврейська община мала синагогу, два молитовні будинки, бібліотеку, однокласне початкове училище, приватні училища: чоловіче і два жіночих, свої школи та лікарні.

Голова правління єврейської общини у Звенигородці Леонід Браславський.


Фото автора

Найтяжчим випробуванням для цієї нації стала Велика Вітчизняна війна. Тоді у Звенигородському гетто в лісах Діброва і Губська Дача фашисти замучили й розстріляли понад 4000 євреїв. По війні та в роки історичних перемін чимало євреїв залишило Україну. 

Тепер у Звенигородці їх проживає близько сотні. Їхня община має синагогу, бібліотеку, дві благодійні їдальні, у синагозі діють товариства єврейської культури і прогресивного іудаїзму.
Шлях до відновлення національної справедливості був нелегким. Лише в 1996 році єврейській общині вдалося повернути приміщення синагоги, де розташовувалося очне відділення райлікарні. Відбудовували його самотужки, кошти збирали з усього світу. Звенигородчани й досі пам’ятають приїзд на новосілля синагоги американських друзів із міста Сакасунна штату Нью-Джерсі, з якими й дотепер їх єднає міцна дружба. Це вони презентували звенигородській общині найдорожчий дарунок — сувій Тори.
Голава правління Звенигородської єврейської общини, колишній інженер-енергетик Леонід Якович Браславський багато розповідає про добрі справи общини. Нещодавно на єврейському кладовищі полагодили 300 метрів огорожі, раніше спорудили пам’ятник загиблим єдиновірцям у селі Рижанівка.
На різноманітні заходи і свята до синагоги приходить до 90 осіб. Тут діє клуб єврейської кухні, а дозвілля організовує вокальний ансамбль «Хаверим», яким керує викладач музичної школи Вілетта Карпенко.
Віднедавна  відкрили й історико-краєзнавчу музейну кімнату. Її експонати зібрані зусиллями небайдужих звенигородчан, родичів євреїв, які творили історію міста. Серед них були ковалі, кравці, шевці, перукарі, вчителі, лікарі, торговельники. Знайшли місце на полицях музею речі єврейського побуту та народного ужитку, особисті документи і світлини. 
Окрема сторінка — про війну. Долею Леоніда Яковича вона пройшла чорною смугою. Його батько, Яків Браславський, у складі свого підрозділу  прийняв перший удар фашистів у Перемишлі, повернувся з фронту з медаллю «За відвагу» та орденом Великої Вітчизняної війни, а старша сестра загинула під час бомбардувань. У музеї зберігаються речі воєнного часу. 
Бібліотека вміщує чимало найновіших видань святої книги Тори, книг єврейської мудрості, історичну літературу. Є тут старовинні грамплатівки, енциклопедичні словники, художня література на ідиш та івриті. 
До єврейської общини дороги ведуть з усього світу. У пошуках свого коріння, могил рідних сюди телефонують із близького і далекого зарубіжжя, приїжджали родичі на могили з Аргентини, Мексики, Бразилії. Тому всі експонати, зібрані тут по крихті, є живим зв’язком поколінь.

Раїса Білецька
http://www.kray.ck.ua/

nike shoes new arrival yellow color chart black