Віталій Нахманович

Найменше в обговоренні чути голоси українських істориків, які десятиліттями досліджують трагедію Бабиного Яру. Багато з них доклали чимало зусиль до створення на базі Інституту історії України НАНУ комплексної концепції, у рамках якої має бути збудовано два музеї: Голокосту й історії Бабиного Яру, – а також перетворено на меморіяльний парк територію колишнього яру та довколишніх кладовищ. Зрозуміло, що пересічній людині часом важко чітко розрізнити проєкт Фукса–Фрідмана, який від започаткування підтримують певні державні структури, і державний проєкт, ідеї якого останнім часом нерідко озвучує як власні Ілья Хржановський.

Під час  Презентації та обговорення концепції комплексної меморіалізації Бабиного Яру члени робочої групи відповіли на кілька запитань, в тому числі, чи вірять вони, що за їхнього життя презентована концепція буде реалізована. Віталій Нахманович, провідний науковий співробітник Музею історії міста Києва, відповідальний секретар Громадського комітету із вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру.

Мушу констатувати, шановний політичний керівник цього проекту пан Марек Сівец казав, що коли з’явиться цей документ, загальний огляд, багато питань, які до того виникали, зникнуть. Ці питання не зникли, на мої переконання, а всі мої побоювання цей документ лише підтверджує.  Зараз я спробую це проілюструвати.

Від людини можна очікувати лише того, на що вона здатна. Ви були лідерами парламентської опозиції, і кожен із вас, напевно, був би кращим президентом, ніж перелякана істота, що сьогодні намагається всіма силами утримати владу. Але ситуація склалася так, що ви змушені були очолити громадянський спротив. На жаль, із парламентарів зазвичай виходять погані революціонери.

Вікторе Федоровичу,

Я не є Вашим прихильником. Я також не є прихильником Вашої партії. Я не поділяю ідеї людей, які за Вас голосують. Я буду дуже радий, якщо Ви підете з посади Президента України. Але мені не байдуже, у який спосіб Ви це зробите. Не тому, що мене дуже непокоїть Ваша особиста доля. А тому, що мене непокоїть доля всієї України, а відтак і моя власна.