Ми вимагаємо підтримки українського державного проєкту комплексної меморіалізації Бабиного Яру
Шановні друзі, ми, група громадських активістів, розмістили на сайті Київмісьради петицію №10562 «Ми вимагаємо підтримки українського державного проєкту комплексної меморіалізації Бабиного Яру».
https://petition.kyivcity.gov.ua/petition/?pid=10562
Зверніть увагу:
Петиція має отримати 10 000 підписів протягом 90 днів (починаючи з 26.04.2021 р.), щоби Київміськрада прийняла її до розгляду.
Прес-реліз щодо петиції: http://babiyar.org.ua/?p=1534
Як підписати петицію на сайті Київміськради? (технічне пояснення): http://babiyar.org.ua/?p=1538
=============
Станом на 28.04.2021 петицію підписали 119 осіб. Залишилося зібрати ще 9881 голос за 87 днів.
Приєднуйтеся до нас, підтримайте й розповсюдьте петицію!
Повний текст петиції:
Наближаються 80-ті роковини трагедії Бабиного Яру, де наприкінці вересня 1941 року за два дні нацистські окупанти розстріляли майже 34 тисячі євреїв – жителів Києва, а потім впродовж двох років окупації систематично вбивали та засипали землею людей різних національностей, а в 1943 році руками військовополонених відкопували та спалювали рештки тіл.
Жертвами нацистів, крім київських євреїв, стали також радянські військовополонені, роми, хворі психіатричної лікарні, учасники національного визвольного руху та комуністичного підпілля, православні священики, заручники й просто випадкові містяни. Всього, за різними оцінками, у Бабиному Яру за два роки окупації знайшли свою смерть близько 100 тисяч людей різного етнічного походження та релігійних переконань. А через 20 років, як страшна відповідь на намагання радянської влади стерти з лиця землі саму пам’ять про ці жертви, з Бабиного Яру зійшов вбивчий сель, спричинивши Куренівську катастрофу.
Трагедія Бабиного Яру є спільним болем усього українського народу, всіх етнічних, релігійних та соціальних груп, які становлять українську політичну націю. Але досі не вирішене питання про гідне вшанування жертв Бабиного Яру на рівні меморіального комплексу та музеїв.
Ми вважаємо неприпустимим віддавати процес формування державної політики пам’яті в чужі руки, передусім – країни-агресора Росії та її місцевих прибічників. Трагедія Бабиного Яру є частиною української національної пам’яті, тому її меморіалізація повинна відображати позицію всього українського народу, а не бути джерелом міжнаціонального та міжконфесійного розбрату, провокацій та способом реалізації ворожої пропаганди.
На жаль, київська влада не хоче бачити загрози, які несе з собою приватний російський проєкт (т. зв. Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр»), активно підтримує та рекламує його.
Водночас київська влада ігнорує наявність українського проєкту комплексної меморіалізації Бабиного Яру, розробленого Робочою групою Інституту історії України НАНУ на замовлення українського уряду (2017 р.).
Саме тому ми вимагаємо від керівництва Києва не підтримувати приватний російський проєкт (Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр») оскільки це суперечитиме законам, міжнародним угодам України та загальнолюдським моральним нормам, а замість цього — відкрити широке громадське обговорення державного українського проєкту комплексної меморіалізації Бабиного Яру та прийняти на його основі відповідні рішення до 80-х роковин трагедії.