Меморіал у Бабиному Яру: місце єднання чи роз'єднання?

Яким бути Меморіалу у Бабиному Яру? З цього приводу точиться дискусія між Міжнародним фондом «Меморіальний центр пам’яті жертв Голокосту» й ініціативною групою українських інтелектуалів.

Слухати онлайн

На 75-у річницю вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру президент України Петро Порошенко сказав, що це місце має об’єднувати людей і сприяти збереженню пам’яті про жертв Голокосту.

«Цей меморіал має стати місцем об’єднання нації і мені дуже приємно, що цю ідею (побудови меморіалу – ред.) підтримують представники ділових кіл та громадські діячі», – наголосив Порошенко.

Тоді ж – рік тому – створили міжнародну фундацію «Меморіальний центр пам’яті жертв Голокосту «Бабин Яр», який очолив колишній депутат Європарламенту та екс-директор Бюро національної безпеки Польщі Марек Сівець.

Як сказав на презентації меморіалу член правління фонду Святослав Вакарчук, меморіальний комплекс стане місцем пам’яті усіх, хто знищений у Бабиному Яру.

 «Меморіал має стати центром осмислення, центром пошуку, центром спільного майбутнього. Він має об’єднати пам’ять про всіх загиблих у Бабиному Яру євреїв, ромів, українців, росіян, поляків – усіх жертв, незалежно від крові чи походження», – заявив Святослав Вакарчук на представленні проекту Меморіалу.

Проте, керівник фундації Марек Сівець озвучив дещо інші її завдання у справі побудови меморіалу з вшанування жертв Голокосту:

«Мета фундації – заповнити велику прогалину міжнародного знання про цю частину Голокосту – брутальне знищення єврейського народу у Бабиному Яру. Хочемо показати історію Голокосту на прикладі Бабиного Яру», – пояснив Сівець в інтерв’ю для видання «Високий замок», а в інтерв’ю для телеканалу «Захід» деталізував: завдяки меморіалу «Бабин Яр» світ повинен дізнатися про півтора мільйона вбитих євреїв».

Бабин Яр «ширший» за Голокост – експерти

Такий підхід розкритикували українські науковці – дослідники історії Голокосту та проблематики Бабиного Яру. В оприлюдненому ними листі наголошується, що обмежувати Меморіал лише вшануванням пам’яті євреїв – жертв Голокосту – неприпустимо.

Керівник Українського центру вивчення історії Голокосту Анатолій Подольський зазначає: «Бабин Яр – це історія всієї України, тут скоїли злочини два тоталітарних режими – нацистський, який знищував усіх, кого вважав своїми ворогами, і радянський, який вбивав пам’ять про загиблих».

За його словами, у нинішній концепції меморіалу цей аспект відсутній. Історика також турбує усунення української влади від проблематики майбутнього меморіалу.

 «Тут має бути меморіальний парк, за який мусить нести відповідальність українська держава, київська міська влада, а не приватні спонсори», – вважає історик.

Натомість, реалізація проекту передана олігархам-меценатам, серед яких чимало представників російського бізнесу, додає експерт.

Історик В’ячеслав Лихачов, який співпрацює з меморіалом «Яд-Вашем» у коментарі для Радіо Свобода наголошує: російське походження інвестицій не означає, що у проект буде вкладено антиукраїнську складову, хоча відомо, що Кремль спекулює на пам’яті трагедії євреїв на теренах України. Питання в іншому, зауважує Лихачов – юдейська традиція забороняє будь-яке будівництво у місцях поховань.

 «Перш, ніж висувати одне одному претензії, прихильники і супротивники побудови меморіалу мають ознайомитися та обговорити концепцію цього комплексу. Хоча, з точки зору єврейської громади, саме будівництво у Бабиному Яру неможливе. Мене також турбує, що якщо у Києві з’явиться такий меморіал, – навряд чи буде змога збудувати музей історії українського єврейства, хоча євреї здавна живуть тут і разом з іншими етносами у ці роки формують політичну українську націю», – додає фахівець.

«Меморіал Голокосту має стати складовим комплексу меморіалів у Києві» – Нахманович

Майбутній меморіал має стати не частиною «єврейської пам’яті» в Україні, а складовою пам’яті народів України про трагедії 20-го століття, каже в інтерв’ю Радіо Свобода дослідник історії Бабиного Яру і Голокосту Віталій Нахманович.

 «Меморіал Голокосту має стати складовим цілого комплексу меморіалів, які є у Києві – наприклад, є меморіал жертвам Голодомору, є комплекс «Биківнянські могили». До цього має долучитись і меморіал історії України у Другій світовій війні тощо. Тобто, це має стати не частиною єврейської пам’яті на території – а має стати частиною української пам’яті про трагічні події двадцятого століття», – пояснює експерт.

Не обмежувати майбутній меморіал лише Голокостом пропонує і президент об’єднання єврейських громад «ВААД-Україна» Йосип Зісельс, який вважає Бабин Яр «ширшим від Голокосту».

А директор Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Борис Глазунов радить подбати про порядок та охорону нинішньої заповідної території, до якої люди здебільшого ставляться як до міського парку, а не до зони пам’яті.

«Потрібно все-таки територію меморіалу огородити, ставити серйозну охорону, щоб не допускати актів вандалізму, які, на жаль, провокативно там відбуваються і наносять шкоду іміджу нашої держави. І, звичайно, треба проводити велику виховну роботу, особливо серед молоді», – пропонує Глазунов.

Відкриття меморіалу заплановане на вересень 2021 року, на 80-ту річницю трагедії.

Джерело: Радіо Свобода