Інформаційні матеріали щодо останніх змін в законодавстві України в сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій

Рабинам міст та керівникам єврейських громад України

Інформаційні матеріали щодо останніх змін в законодавстві України в сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій

21 травня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 475-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи» (набирає чинності 26 травня 2015 року), яким серед іншого передбачено такі нововведення:

1. До реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи включається інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) (бенефіціарних власників (контролерів)) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) (бенефіціарних власників (контролерів)) їїучасника (засновника), якщо учасник (засновник) – юридична особа.

2. Інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера), у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її учасника (засновника), якщо учасник (засновник) – юридична особа не включається до реєстраційної картки для проведення державної реєстрації не лише політичних партій, творчих спілок, їх територіальних осередків, адвокатських об’єднань, торгово-промислових палат, але й релігійних організацій, державних та комунальних підприємств.3.      У разі відсутності у новоствореної юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника (контролера), у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її учасника (засновника), якщо учасник (засновник) – юридична особа, подаються відомості про його відсутність.

Крім того, цим Законом продовжено на чотири місяці (тобто до 25 вересня 2015 року) строк подачі юридичними особи, зареєстрованими до набрання чинності Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1701-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів», відомостей про свого кінцевого бенефіціарного власника (контролера), у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) їх учасника (засновника), якщо учасник (засновник) – юридична особа, або про відсутність такого кінцевого бенефіціарного власника (контролера).

Зазначені відомості не подаються:  політичними партіями, творчими спілкам, їх територіальними осередками, адвокатськими об’єднаннями, торгово-промисловими палатами, релігійними організаціями, державними та комунальними підприємствами.

2. Відтепер релігійні організації зможуть засновувати навчальні заклади – дитсадки, технікуми, позашкільні заклади, школи й університети, які будуть ліцензуватись і надавати освіту державного стандарту.
За це довгоочікуване історичне рішення у Верховній Раді 2 червня 2015 року проголосували 237 парламентарів, повідомляє Інститут релігійної свободи.

У коментарі для ІРС співавтор закону професор Віктор Єленський, заступник голови Комітету ВР з питань культури і духовності, відзначив:

“Ухвалений Верховною Радою законопроект 1447 є важливим кроком у процесі десовєтізації української освіти і дуже принциповою подією у забезпеченні свободи совісті в Україні». Право на створення загальноосвітніх навчальних закладів, яке надається релігійним організаціям, означає, що законодавець покінчив з унікальною для Європи ситуацією: адже в Європейському Союзі немає країн, котрі б забороняли релігійним організаціям відкривати публічні школи та вищі навчальні заклади. Ба, більше: якість освіти, яку пропонують, наприклад, католицькі університети є дуже високою.

Політик також зауважив, що парламент дослухався до аргументів тих батьків, які мають право визначати, яку саме освіту вони б хотіли дати своїм дітям. 

“Це право релігійні організації виборювали понад два десятиліття. Їм, як і правозахисникам і експертам у галузі релігійної свободи, довелось доводити, що розуміння принципу відокремлення Церкви від держави як такого, що означає суцільне вигнання Церкви з публічної сфери, є розумінням ленінсько-сталінським. Що право релігійних організацій на заснування загальноосвітніх навчальних закладів зовсім не означає торпедування світського принципу освіту, – підкреслив Віктор Єленський. 

Депутат також зауважив, що засновані навчальні заклади проходитимуть звичайну процедуру акредитації і ліцензування, дотримуватимуться інших вимог Міносвіти. 

Голова Комітету з питань науки і духовності Лілія Гриневич, представляючи законопроект у парламенті, пояснила важливість та необхідність цих змін. 

“Сьогодні будь-яка організація чи приватна особа має право заснувати школу, а релігійна організація не має такого права. І це повністю суперечить Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», де закріплено право батьків виховувати своїх дітей відповідно до своїх переконань та ставлення до релігії”, – зауважила вона.

Водночас, голова Комітету наголосила: “Щоб видавати документи про освіту, ці школи мають пройти ліцензування, виконувати державну програму і тільки як доповнення створювати свою виховну систему”.

Авторами законопроекту № 1447 виступили народні депутати Павло Унгурян, Лілія Гриневич та Віктор Єленський (фракція «Народний фронт»). Така ініціатива вже понад 20 років обговорювалася в парламенті кількох скликань, але лише зараз – після багатьох консультацій і нарад – знайшла розуміння та підтримку народних обранців. 

Слід зауважити, що в Європі, США та Ізраїлі засновані релігійними організаціями школи мають вже кількасот річну історію, здебільшого користуються популярністю через високу якість освіти, а в деяких країнах – отримують пряме державне фінансування.

3. Верховна Рада прийняла закон про діяльність священиків-капеланів в органах та установах пенітенціарної системи щодо здійснення душпастирської опіки серед арештованих і засуджених.

У другому читанні законопроект № 1154 підтримали 231 народних депутатів під час голосування 14 травня 2015 року

Відтак, до Кримінально-виконавчого кодексу України та Закону України «Про попереднє ув'язнення» внесено таке доповнення:

“Таємниця сповіді є недоторканною і охороняється законом. Забороняється оприлюднювати, фіксувати технічними засобами та відтворювати будь-яку інформацію, отриману зі сповіді. Відомості, отримані зі сповіді не можуть бути предметом досудового розслідування, досудового слідства чи кримінального провадження, використовуватися як доказ. Ніхто в жодному разі не може допитувати священнослужителя, перекладача чи іншу особу з питань, пов’язаних з конфіденційністю сповіді”.

Закон також встановлює, що зустрічі священнослужителів (капеланів) із засудженими надаються у час, вільний від роботи (навчання) засуджених без обмеження кількості зустрічей у місці, визначеному адміністрацією установи виконання покарань. Подібна норма запроваджується також для осіб, арештованих на час проведення слідчих дій у кримінальних справах.

Для координації заходів душпастирської опіки засуджених центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, створює дорадчий орган, до складу якого включаються представники заінтересованих релігійних центрів і управлінь, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку.

Вищезазначені позитивні зміни в законодавстві стали можливими внаслідок тривалої і системної роботи представників Об’єднання іудейських релігійних організацій в рамках Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій України, узгодженої законотворча роботи та лобізму спільно з іншими релігійними деномінаціями України, співпраці з фракціями, комітетами та робочими групами Верховної Ради України, Міністерством культури України, МЗС та іншими органами центральної влади України.

Рабин Яків Дов Блайх
Головний рабин м. Києва та України