Йосиф Зісельс. Відчуття Небесної сотні

У кожного з нас свій Майдан і своя Небесна сотня. Попри їхню історичність та об’єктивність, кожен із нас має щодо них власні відчуття, думки та інтерпретації. З’єднавшись у мільйонах сердець, ці ірраціональні, на перший погляд, побудови створюють потужний потік, який повільно несе Україну в майбутнє.
Для мене Небесна сотня та її жертва насамперед – трагедія і лише потім – героїзм, подвиг і перемога. Трагедія, бо мирні люди залишили свої родини, друзів, домівки, роботу та вийшли на Майдан захищати гідність – свою і нашу. Три місяці вони мирно вимагали від влади виконати свої зобов’язання перед народом та задовольнити його вимоги. У відповідь влада віддала наказ вбивати мирних громадян. Багато хто не встиг навіть зрозуміти, що коїться, коли в них поцілили кулі вбивць. Тому – це трагедія!

Але їхня жертва – це і перемога. Перемога мирних людей над озброєними. Перемога – над офіцерами та солдатами, які зрадили свою присягу захищати народ. Перемога над продажними політиками, які віддавали накази стріляти або байдуже дивилися на вбивства, а самі ховалися від куль. Нині деякі з них цинічно виступають від імені загиблих героїв, спекулюють на їхній пам’яті, але продовжують ганебні справи тих, хто віддавав злочинні накази. Перемога над злочинцем Януковичем, що втік, коли відчув і зрозумів, що йому протистоїть не купка заколотників, не кілька заляканих політиків, а народ, який здатен пожертвувати життям заради свободи та гідності.
Але водночас я розумію, що усі ми разом, і праві, і винуваті, відкрили «Скриню Пандори» і Зло вийшло в світ в нашій Україні, де здавалося вже ніколи не буде війн, насилля та військових злочинів, бо їх через край було у попередні сторіччя. Ми відкрили ту скриню, але загнати Зло назад та зачинити її буде дуже важко. Проте іншого шляху немає, і Небесна сотня уважно стежить з небес за тим, як ми це робимо.
Небесна сотня – це перші, але, на жаль, не останні жертви на болісному шляху звільнення народу від рабства, і війна на Сході, яку розв’язала Росія, і яка щоденно збирає свої криваві жнива – доводить нам це кожен день.
Революція, яка заплатила за перемогу кров’ю своїх найкращих дітей, не може розмінюватися на інтриги, корупцію, злочини та байдужість, бо кожен такий крок – це крок до реставрації ганебного минулого.

Але я маю надію, що жертва Небесної сотні – це майже гарантія проходження точки неповернення – обрання Україною шляху від рабства до свободи, демократії та гідного життя в новій для нас цивілізації.
Жертва Небесної сотні, я впевнений, створює нематеріальний, але потужний бар’єр між нашим колоніальним, рабським минулим та вільним і гідним майбутнім.
Жертва Небесної сотні дала поштовх потужному руху волонтерів, який прориває старий шар імперських, ганебних відносин між народами та країнами, за допомогою якого молода Україна скидає з себе стару шкіру, щоб крокувати у майбутнє без ярма комунізму й авторитаризму, без насильства та брехні.

Для мене також дуже важливо, що на Майдані та серед героїв Небесної сотні були представники різних етносів, релігій та мов. Першим загинув вірменин Сергій Нігоян, за ним – білорус Михайло Жизневський. Я і сумую, і пишаюся тим, що серед Небесної сотні були троє героїв з єврейським корінням – Йосиф Шиллінг з Дрогобича, Олександр Щербанюк з Чернівців та Євген Котляр з Харкова. Ці факти дають нам можливість побачити, що на майданах та фронтах народжується нова українська політична нація, що ми хоч і набагато пізніше, але все ж йдемо шляхом, яким пройшов свого часу весь цивілізований світ.
Небесна сотня розставила на свої місця в історії контраверсійних героїв минулого, оскільки новій генерації є ким пишатися не лише в минулому, а й у новітньому часі.

Я не можу не згадати сьогодні слова, сказані нещодавно про Державу Ізраїль – вони так само стосуються України. «Насправді є лише один чинник, здатний забезпечити виживання країни, і це – воєнна сила та здатність народу відстоювати свою свободу у будь-який час та будь-якими засобами, незважаючи на псевдо пророків, панікерів і брехливих «гуманістів», та не довіряючи політичним фантазерам, які споконвік плутають свої утопічні уявлення про світ з реальністю».
Ми вдячні героям Небесної сотні за ці уроки.