Наші цвинтарі впорядковували іноземці

Протягом трьох тижнів волонтери з різних країн світу впорядковували єврейське кладовище, що у Чернівцях. Півтора десятка молодих людей, небайдужих до нашої історії та духовної спадщини, прибули сюди з різних куточків України, Голландії, Німеччини, Словенії, Італії, Болгарії та навіть Японії, аби привести до ладу те, на що ми самі часто не знаходимо часу.

Долучились до цього проекту, який, до речі, був організований уже вп’яте, як міжнародні організації та фонди, так і приватні особи. Волонтери отримали кошти на житло, проживання, харчування та екскурсії Буковиною від Міжнародної громадянської служби, Всеукраїнської міжобласної волонтерської організації «СВІТ-Україна» та програми Європейського Союзу «Молодь в дії». Єдине, що потрібно було від тих, хто зголосився на участь у проекті, – це ентузіазм та бажання працювати.
Зважаючи на те, що площа цього кладовища доволі велика (майже 11 гектарів), завдання перед собою поставили реальне: прибирати взялися вздовж головної алеї та територію навколо темплю. Виривали суху траву, зрізали сухі гілки та кущі, а відтак – обробляли гербіцидами, аби могили не заростали. 
– Така робота – це ще й справжнє дослідження, адже починаючи розчищати зарослі, ти навіть не уявляєш, хто похований у цьому місці. Трохи попрацюєш – і вже можеш дещо довідатися, ким була ця людина, коли вона жила. Буковина – багатоетнічний край, і від того стає ще цікавішим. Я вперше в Україні, і було цікаво дізнатися про вашу культуру – це безцінний досвід. Якщо буде така можливість, то неодмінно візьму участь у цій програмі і наступного року, – розповів волонтер із Угорщини Міклош. 
Усі волонтери напевне знали, для чого сюди приїхали: хтось вже давно цікавиться єврейської культурою, хтось хотів подорожувати з користю, а ще хтось не міг втратити можливість відвідати край Пауля Целана та Рози Ауслендер. Однак кожен з них долучився до спільної справи, і результат не забарився: цвинтар виглядає значно охайніше, на надгробках видно надписи, і алеями можна без проблем пройти. Ми працювали безкоштовно, і кожен знав, що його сюди привело. Цей цвинтар – величезна пам’ятка вашої культури і частина світової культури взагалі. За той час, що ми тут були, бачили дуже багато німецькомовних туристів, траплялося й таке, що до нас звертались по допомогу – хтось не міг самотужки впоратися із заростями, а хтось не міг знайти місце, де поховані його родичі, – розповіла Олена Касперович, яка приїхала з Харкова.

Важко пояснити, чому єврейське кладовище вже впродовж багатьох років у такому стані, і чекає лише чужих рук. А свої? Більше того – чому практично всі наші цвинтарі у такому стані? Звісно, є чимало могил, за якими справді нікому доглядати, але що з рештою? 

І чи не повинно нам бути соромно за те, що люди, долають тисячі кілометрів, знаходять підтримку та однодумців, аби прибрати те, що є частиною нашої історії і що ми самі довели до такого стану? Напевно, варто кожному з нас задуматися над цим хоча б на хвилинку.

Оксана ТАНАЩИК.

Фото Володимира ГУЦУЛА

Источник: http://gazeta-bukovyna.cv.ua