Наум Тихий: Молитва за Україну

Cтихотворение Наума Тихого, написанное в 1992-м году и опубликованное в одном из прижизненных сборников в середине 90-х. Естественно, мизерным тиражом.

Наум Тихий
Молитва за Україну

Не православний, я за тебе ревно

С в о є м у Богові молюсь, Вкраїно.

Тяжка година вкотре ( вкотре!) знову

Тебе спіткала, й злигодні твої

Мені нестерпно крають душу, мамо.

Я змалку так зову тебе, бо змалку

Удячним серцем матернього лона

Тепло щедротне убираю й вірю,

Що я в сім ї не пасинок у тебе.

З колиски ти свою крилату мову

Дала мені; з твоїх джерел бездонних

Я пив і п ю снагу, твій вищий дух –

Життя мого осердя, Україно.

І я благаю Бога, щоб відринув

Від тебе ворогів підступну зграю.

Нехай заціпить їм роти погані,

Що підло вергають хулу на тебе!

Нехай захланні, загребущі руки

Їм смертною судомою покорчить!

А ти - щоб знов на дужі ноги встала,

А ти – щоб знов свої міцні рамена

Розправила, нікому не підвладна,

Державо – радосте моя й опора!

О Барух Адонай, всеможний Боже,

Шанобно на коліна ставши, руки

До Тебе простягаю у надії,

Що Ти мою молитву щиру приймеш.

Дай вражі заміри зірвати Україні!

Дай силі відродитись України!

Дай щастя їй, єдиній і довічній

Моїй любові!

-----------------------------------------

Наум Тихий (1922–1996) народився в Ємільчиному на Житомирщині і через усе життя проніс у серці трепетну любов до свого рідного краю. 
Автор чотирнадцяти поетичних збірок, двох романів, численних статтей і нарисів. Лауреат літературної премії ім. П.Тичини. 
У передмові до однієї з підсумкових збірок Н.Тихого – книжки філософських поем “Седмиця” (1995) Леонід Новиченко так характеризував його творчу манеру: “…голос, що повертає нас до забутих інтонацій класичної поезії думки, поезії високого розмислу, драматичного пошуку істини; поезії, коли хочете, неокласичної за стильовим характером і разом з тим не позбавленої смаку до того, що звуть новаторськими вирішеннями”.

http://allpoet.ru/