Welcome to USSR! Кінець музейної справи.
16 січня в Україні був зроблений черговий крок в сторону диктатури.
У Верховні Раді з грубим, цинічним порушенням процедури були «протягнуті» закони, які всупереч 22-й статті Конституції України, спрямовані на обмеження прав і свобод людини та громадянина.
Очевидно, що це зроблено з метою концентрації влади, зміцнення контролю та спрощення переслідування інакомислячих.
Однак, окрім глобальних наслідків для українського суспільства в цілому, ці закони, у разі набуття чинності, вдарять по цілком конкретним сферам нашого життя, про які, на перший погляд, навіть і не йшлося.
Вдарять вони і по культурним інституціям, зокрема, музеям.
Наприклад, одним з наслідків прийняття законопроекту № 3879 стане суттєве обмеження можливостей залучення грантових коштів на реалізацію музейних проектів.
Не секрет, що велика кількість музеїв та заповідників, прямо, або через партнерські громадські організації отримували грантові кошти на реалізацію різноманітних проектів. Багатьом з них участь у таких програмах як «Новий подих культури» чи інших, що фінансуються Європейським союзом, Посольством США в Україні, USAID, зарубіжними культурними центрами тощо, подарувала надію на пошук нових форм роботи, доступ до знань, допомогу у реставрації колекцій, оновлення матеріально-технічної бази. І сьогодні в умовах гострого хронічного браку бюджетних коштів, держава, розводячи демагогію про необхідність активного залучення музеями альтернативного фінансування, на практиці знищує усі можливості для цього.
Але не треба мати ілюзій, що положення законопроекту № 3879 стосуються тільки т. зв. «іноземних агентів» та зарубіжних донорів. В умовах згортання свободи слова, знищення інститутів та цінностей громадянського суспільства втрачається сенс у формуванні позитивного іміджу власниками великих капіталів через реалізацію благодійних програм та актуальних інноваційних суспільно-корисних проектів. Отже, з великою вірогідністю можна очікувати скорочення видатків та зміну пріоритетів у роботі корпоративних благодійних фондів всередині країни, яких і так сьогодні не багато.
Також вимушений констатувати, що завдяки злочинним законотворчим ініціативам 16 січня 2014 р. Український центр розвитку музейної справи, як і багато інших громадських організацій, опиняється на порозі припинення своєї діяльності.
Видаючи українською мовою зарубіжну фахову літературу, безкоштовно розповсюджуючи її серед музеїв, організовуючи безкоштовні студійні подорожі українських музейників за кордон, реалізуючи лекційні та тренінгові програми тощо, вважаю безглуздим не намагатися використовувати можливості, які дають міжнародні грантові програми та зарубіжні донори. Особливо якщо в Україні, в процесі багаторічного «покращення», знайти кошти на таку діяльність стає дедалі складніше.
Разом з тим, відповідно до норм законопроекту № 3879 Український центр розвитку музейної справи формально підпадає під визначення «іноземного агента» та, у разі набуття законом чинності, має у тримісячний термін пройти перереєстрацію.
І проблема навіть не в тому, що до офіційної назви організації має додатися тавро «іноземний агент», з яким я, живучи та працюючи в Україні й в інтересах українських музеїв, категорично не згоден.
Найстрашніше, що запровадження для таких організацій як наша нових вимог та правил (включно із втратою статусу неприбутковості) практично унеможливлять подальшу ефективну роботу.
До речі, редакції та дописувачам веб-порталу «Музейний простір України» законопроект №3879 також нав’язує цікавий вибір:
- продовжувати працювати без змін і бути закритим для перегляду українськими Інтернет-користувачами;
- набути офіційного статусу в Україні через реєстрацію інформаційного агентства та бути закритим у будь який момент і без рішення суду після публікації критичних матеріалів на адресу влади;
- пройти через реєстрацію інформаційного агентства та не публікувати критичних матеріалів, в усьому демонструючи щиру відданість.
Щоправда, всі три варіанти зрештою призведуть до одного результату – припинення функціонування «Музейного простору» як незалежної площадки для комунікації та поширення об’єктивної інформації.
Welcome to USSR!
---------------------------------------
Наша довідка: Доповнення до Закону України «Про громадські об’єднання»
Page non trouvée , La SCELF, Société Civile des Editeurs de Langue Française.