Заява Вааду України щодо рішення МКС про видачу ордера на арешт ізраїльських високопосадовців

21 листопада, четвер 2024 року, став чорним днем не лише для Ізраїлю, а й для України та усієї світової системи правосуддя.

Ваад України беззастережно засуджує рішення Міжнародного кримінального суду (МКС) про видачу ордерів на арешт прем'єр-міністра Держави Ізраїль Беньяміна Нетаньягу та колишнього міністра оборони Йоава Ґаланта за підозрою до причетності до скоєння воєнних злочинів та злочинів проти людяності в контексті операції Армії оборони «Сталеві мечі».

На фото: Беньямін Нетаньягу та Йоава Ґалант, Global Images Ukraine

Ваад України не вважає, що має право коментувати юридичний бік обвинувачень, особливо таких, що були винесені на підставі засекречених свідчень. Єврейська громада України поділяє разом з усім українським народом віру в міжнародні механізми притягнення до відповідальності військових злочинців, найавторитетнішим з яких є МКС. Нещодавно Україна ратифікувала Римський статут і офіційно стала державою-учасницею МКС, що означає презумпцію довіри до рішень суду.

Проте, неможливо ігнорувати політичний аспект рішення МКС. Поставивши Йоава Ґаланта та Беньяміна Нетаньягу на один щабель з Володимиром Путіним та Сергієм Шойгу, суд символічно прирівняв у статусі військово-політичне керівництво демократичної держави, що захищається від безжального терору, і агресорів, які зневажають усі норми міжнародного права. Ми чудово розуміємо, що суд не цікавить, хто розпочав збройний конфлікт, а хто захищався, його цікавить лише наскільки сторони під час бойових дій дотримуються міжнародного гуманітарного права. Але таке прирівняння жертв до агресорів є глибоко аморальним актом, що є абсолютно неприпустимим від інституції, яка покликана відновлювати справедливість. Це важко розцінити інакше як повну втрату судом орієнтирів. Ніколи більше жодне рішення суду не сприйматиметься як бездоганне. Подібною безглуздою дією суд поставив під сумнів власну легітимність, а не легітимність ізраїльського уряду.

Безглуздість рішення суду посилюється фактом видачі ордера на арешт Мухаммада аль-Масрі (відомішого як Дейф), командира бойового крила терористичної організації ХАМАС, якого давно вже було ліквідовано. Цією жалюгідною спробою імітувати неупередженість МКС лише підкреслив власну безглуздість та нікчемність. З огляду на те, що раніше прокурор МКС уже просив ордер на арешт також Ісмаїла Ханії та Ях'ї Сінвара, можна впевнено констатувати, що ізраїльська армія є набагато більш надійним інструментом притягнення до відповідальності воєнних злочинців, ніж МКС.

Абсурдне юридичне рішення є наслідком настільки ж абсурдного політичного рішення, прийнятого у 2015 році, коли МКС схвалило членство держави Палестини, якої не існувало та не існує. Нема потреби звертати окрему увагу, що визнаючи юрисдикцію МКС на своїй території (не маючи на це ані легітимного права, ані суверенітету, який дозволяв би прийняти будь-яку юрисдикцію), Палестинська національна адміністрація порушила Угоди про принципи в Осло, які є єдиним джерелом легітимності її існування. На це справедливо вказано у запереченні Держави Ізраїль, яке, як ми сподіваємось, буде об'єктивно розглянуто судом. Важливо підкреслити, що «символічне» визнання Держави Палестина, що знову увійшло у міжнародної спільноти в моду в останній рік, не є невинною нісенітницею, а веде до цілком реальних негативних наслідків.

У випадку МКС неминучі наслідки можуть бути катастрофічними не тільки для самої інституції, але й для системи міжнародного правосуддя в цілому. Після зміни адміністрації Білого Дому в найближчому майбутньому цілком реалістичним видається сценарій, за якого Сполучені Штати введуть проти МКС санкції. Це цілком паралізує діяльність у тому числі українського офісу суду, що унеможливить продовження роботи із притягнення до відповідальності справжніх воєнних злочинців – військово-політичних керівників Російської Федерації. Більш віддалені політичні наслідки неминуче послаблять і без того не дуже ефективні інструменти притягнення воєнних злочинців до відповідальності. Очевидно, що кількість випадків, коли держави-члени МКС з політичних міркувань відмовлятимуться виконувати ордери суду, зростатиме. Це зробить примарною перспективу притягнення до відповідальності російських агресорів та катів.

Президія Вааду України
22 листопада 2024