Нам вдалось вчасно доставили мацу єврейським громадам – Йосиф Зісельс

Як Ваад України працює в умовах війни, о програмах і проектах, направлених на допомогу ЗСУ, на допомогу єврейським громадам, національним громадам, допомогу ліками і не тільки – Студія "Діє-Слово" мала нагоду поспілкуватись із співпрезидентом Вааду України паном Йосифом Зісельсом. 

– Вельмишановний пане Йосифе, «Операція «Маца», як її назвали в Вашій команді. Вам вдалося забезпечити єврейську громаду України за два дні до Песаха мацою. Як це відбувалось?

– Я думаю, що це значне перебільшення – ми не забезпечили всю Україну мацою. Ми були одні з тих, хто завіз мацу і вчасно її розподілив  по громадах.

Тут буде трішки історії, тому що ми багато років займаємося цією програмою.

Пекарня, яка працює на Подолі в Києві, забезпечувала досить великою кількістю маци, її можна було купляти і відправляти. Ми надсилали свого часу мацу, навіть у Киргизстан, Молдову, Білорусь.

До 2018 року у форматі Євроазіатського конгресу ми розсилали мацу навіть по різних країнах колишнього Радянського Союзу, зокрема, в кавказькі країни, в Казахстан, в Узбекістан, Молдову, Білорусь тощо.

У нас в цьому проєкті своя ніша – ми мацу не продаємо, як це зазвичай роблять у деяких синагогах або громадах. Ми – громадська організація. Ми нічого не продаємо, а привозимо або купуємо мацу тут в Києві і розподіляємо її між соціально-незахищеними членами єврейських громад: мацу отримують ті, хто не може дозволити собі її купити. 

Ось, наприклад, в цьому році пачка маци коштувала 100 грн. Не всякий пенсіонер може собі це дозволити і не тільки пенсіонер – зараз під час війни багато людей втратило роботу і також попало в інший ніж раніше  прошарок населення – менш забезпечений.

Кожен рік ми робили таку програму, потім у 2018 році в нас припинились стосунки з Євроазіатським конгресом, і ми почали працювати тільки на Україну, але программа залишилась такою ж самою – маца тільки для тих, хто не може собі купити – для соціально незабезпечених. 

Треба згадати, що коли ми переключились на Україну, ми змінили дизайн коробки: до 2018 року він містив привітання англійською мовою та російською. Ми отримали нову дуже симпатичну коробку ще й з привітанням до свята Песах на українській мові. Я маю припущення, що це вперше в історії, коли привітання на коробці маци було написано українською мовою.

Цей, 2022 рік, розпочався дуже погано, але ми все одно хотіли зробити цю програму. Розпочали ще в грудні, але я ніяк не міг домовитися зі спонсорами, з якими ми працювали щороку, щоб вони виділили гроші. У нас самих було досить скрутне фінансове становище, тому ми не могли дозволити собі повністю профінансувати весь проект. І поки я вів перемовини зі спонсорами, розпочалася розширена фаза війни. Менше ніж за два місяці до свята Песах ми ще були без маци. В нас такого ніколи ще ще не було.

Ми замовили мацу, як зазвичай, у нас в Києві, в синагозі на Подолі, але із-за того, що почалася війна, наше замовлення виконати не встигли. 

І тоді, за допомогою Світового єврейського конгресу, а саме його представниці в Європі – Майї, яка живе та працює в Хорватії,  ми домовились, що поставимо питання перед Світовим єврейським конгресом,: вони знайдуть нам десь в Європі мацу і пришлють нам. 

За два дні до Свята, у середу, на минулому тижні, в Київ прийшла фура з Європи. Ми дуже нервували поки вона йшла по Європі, поки вона переходила кордон. Багато було в неї проблем, поки вона їхала по Україні також. 

Але все ж таки в середу, 13 квітня, 6 тон маци були в Києві.

Далі ми розробили досить складну логістику: до Свята залишилось мало часу, а ми дуже хотіли, щоб вже у четвер, тобто за добу до Песаха, маца була в громадах. В середу вдень, не розвантажуючи на склад, перевантажили з фури мацу на машини і відправили в 11 напрямків. 

Деякі машини їхали тільки до великих міст. Інші – до кількох маленьких містечок.

Ми нервували, тому що було потрібно, щоб машини встигли в середу ввечері або в четвер до початку комендантської години довезти груз до місця і передати його керівникам єврейських громад. Були складні варіанти, як, наприклад, один автобус віз по 17 містах в Київську і Черкаську область – відстань ніби невелика, але враховуючи воєнний час, блокпости, перевірки документів – часу залишилося  півтора дня, але водій це зробив.

І ось в четвер ввечері остання община, а саме Богуславська з Асоціації єврейських общин малих міст України, отримала мацу. 

Що в нас не вийшло – провезти мацу на окуповані території. В нас був вже такий досвід: з 2014 до 2016 рік ми постачали мацу на Донбас і в Крим. 

Зараз також ми хотіли передати мацу в окуповані міста, наприклад, в Бердянськ, в Мелітополь, у Херсон, але оскільки вже почалась арт підготовка до наступу та активні бойові дії, то наша маца попала у Запоріжжя в єврейську общину, і звідти не могла вже дістатися до Бердянська та Мелітополя. Про Маріуполь я вже не говорю.

Нам все ж-таки вдалось вчасно, хоч в і останню мить, виконати своє зобов'язання та доставили мацу єврейським громадам!

Олена Заславська
Аліна Шененко,
Альфія Шевченко

Студія "Діє-Слово"

квітень 2022 р.