У Києві видано книгу про життя і долю Анатолія Кузнєцова

У Києві видано книгу про життя і долю Анатолія Кузнєцова, автора документального роману "Бабин Яр"

Книгу презентували її видавці на пресконференції в Укрінформі, повідомів сайт агентства. 

Як відзначили учасники пресконференції, особа Анатолія Кузнєцова залишається не цілком відомою і розкритою для широкого загалу. Натомість у всьому світі добре відомий його твір "Бабин Яр".

Письменник Павло Матвєєв спробував заповнити цю прогалину і розповісти про автора безсмертного твору.

"Моє завдання - спробувати розповісти про самого Анатолія Кузнєцова, його життя і долю, а також про те, як було написано і з якими неймовірними труднощами зіткнувся автор, добиваючись публікації свого твору. А також - це найголовніше - про те, як написаний Кузнєцовим роман-документ "Бабин Яр" вплинув на його власну долю. Яка досі, понад чотири десятиліття потому, привертає до себе пильну увагу тих літературознавців і пересічних читачів, які цікавляться тим, що відбувалося з російською літературою в епоху тоталітарного комуністичного режиму", – розповів Матвєєв.

Як зазначив Іван Степурін – директор і співзасновник видавництва "Саміт-книга", Павло Матвєєв - відомий письменник, літературознавець, в полі інтересів якого знаходиться російська зарубіжна література 20-80-х років - творчість Михайла Булгакова, Василя Аксьонова та Анатолія Кузнєцова, якому і присвячена книга “И Ад следовал за ним”.

"У 1966 році в СРСР вийшов роман "Бабин Яр". Але вся історія радянської літератури - це історія насильства над вільною творчістю, якого зазнав і Анатолій Кузнєцов. Хоча роман і вийшов в журналі "Юность", але ті цензурні правки, яких він зазнав, як розповідав сам Кузнєцов, на чверть скоротили цей твір. І саме перша частина книги присвячена тому, що підштовхнуло автора покинути СРСР, де ні роман "Бабин Яр", ні в цілому творчість Кузнєцова не могло реалізуватися у вільному форматі", - розповів Степурін.

Як відзначили видавці, щоб світ побачив документальний роман "Бабин Яр", Анатолій Кузнєцов у 1969 році таємно вивіз перефотографовані рукописи з СРСР, а потім розшифрував текст, відновлюючи слово за словом. Довгі роки ім'я письменника Анатолія Кузнєцова було фактично викреслене з радянської історії, зникли всі його оповідання, статті та замітки з нагадуваннями про нього.

Прес-конференцію можна подивитись за посиланням:

Анатолій Кузнєцов народився і виріс у Києві, де під час окупації став свідком масових розстрілів у Бабиному Яру. Цей досвід ліг в основу його найвідомішого твору – "Бабин Яр". Ця книга стала найвідомішою у XX столітті книгою про Київ. Її видали в більше ніж 40 країнах. Уперше "Бабин Яр" був опублікований у 1966 році в журналі "Юность", але з правками, зробленими цензурою.

Книгу Павла Матвєєва “И Ад следовал за ним” про Анатолія Кузнєцова видало київське видання "Саміт-Книга" за підтримки БФ ім. Шолома Алейхема, Інституту розвитку громадянського суспільства ім. Голди Меїр, а також окремих меценатів.

Видавці обіцяють, що незабаром книга з'явиться на полицях українських книгарень. Книга вийшла російською мовою і планується її переклад українською мовою.

Організаторами пре-конференції виступили Фонд Шолом-Алейхема; Інститут розвитку громадянського суспільства ім. Голди Меїр; видавництво «Саміт-книга».

Учасники: Олександр Сосіс - голова Наглядової ради Інституту розвитку громадянського суспільства імені Голди Меїр, бізнесмен, власник АТ «Банк Альянс»; Альберт-Лейзер Фельдман - голова Наглядової ради Благодійного фонду ім.Шолом-Алейхема; Іван Степурін - директор та співзасновник видавництва "Саміт-книга", секретар Громадської ради з питань культури, молоді і спорту; Владислав Трубіцин - депутат Київської міської ради, голова Постійної комісії Київської міської ради з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою, меценат, книговидавець; Сергій Куліда - письменник, головний редактор «Літературної України»; Тетяна Грабан - директорка Інституту розвитку громадянського суспільства імені Голди Меїр.