Письменниця Катя Петровська: "Музей "Бабин Яр" не може бути арт-проєктом"

Джерело: Суспільне | Новини

11 червня Наглядова рада Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" презентувала свої проєкти. Публікація чорнового варіанту концепції майбутнього музею Меморіалу Голокосту "Бабин Яр", над якою працювала команда російського режисера Іллі Хржановського, викликала бурхливу публічну реакцію. Олена Гусейнова в ефірі Радіо Культура дізналась у німецької письменниці, журналістки й авторки книжки "Мабуть Естер" Катерини Петровської про її думки щодо концепції музею.

Від початку проєкт був побудований на серії жахливих етичних порушень. І вони почались не з Хржановського, а значно раніше. Зараз ці люди діють і представляють проєкти, неначе вони щойно прийшли та начебто вони були завжди. Це дуже важлива проблема.

Це люди, які начебто займаються історичною пам’яттю, але при цьому абсолютно заперечують досвід інших людей. Вони не співпрацюють з тими, хто в Києві все життя займався цією проблемою, ігнорують інші структури. Такий проєкт має виростати з громадських структур, з громадського руху, з громадської історичної консолідації.

Російський режисер Ілля Хржановський

Два роки тому мене запросили до Наглядової ради. Якби я прийшла до цієї ради, я була б єдиною людиною, яка, справді, багато працювала з темою Бабиного Яру. Але вже тоді, коли виконавчою директоркою була Яна Барінова і коли директором по науковій частині був хороший історик, який писав про окупацію Києва, Карл Беркхоф – стало ясно, що музей побудовано на порушеннях. Зокрема, він будувався на приватні гроші.

Зараз навіть справа не у тому, що вони російські чи ні, хоча у сучасній ситуації це дуже важливо. Але загалом такі речі не будують на приватні кошти. Це проти світової практики таких закладів. Крім того, ці люди не хотіли чи не змогли співпрацювати з великою частиною українських істориків.

Коли я відмовилася від співпраці, я не підозрювала, що може стати ще гірше. Те, що відбулося з появою Хржановського, це біда. Людина, яка може бути прекрасним та художником і створювати художні роботи, не може керувати історичним музеєм. Він з нього робить арт-проєкт. Ніде у світі немає історичного музею такого значення, яким би керував арт-директор.

Хржановський витіснив людей, які займались наукою. Це дуже цікава річ, бо це експропріація чужого досвіду та чужих зусиль. Цей музей зробили не вони. Беркхоф і його команда розробили 250 сторінок історичного тексту. І я не знаю, чому про це ніхто не говорить. І вони цим користуються, представляють як частину їхнього проєкту.

Його абсолютно не цікавить історична пам'ять. Він не відрізняє пам'ять від маніпуляції. Те, що він придумав систему вибору, психологічні досліди ─ це дуже характерно для нього. Тому що людина, яка не відчуває та у якої немає совісті, буде маніпулювати людьми.

Хржановський далекий від гуманізму. Він може займатися чим завгодно, але не Бабиним Яром. І коли люди представляють цей проєкт так, наче до них була мерзотність, спустошення – а тепер буде мегапроєкт зі світовими іменами, то це якась "хлестаковщина", неначе до них не було нічого.

Раніше я думала, що найжахливіше ─ це мовчання довкола Бабиного Яру. Але те, з чим ми маємо справу зараз ─ це практично скасування того, що напрацювала культурна думка у зв’язку з тоталітаризмом. Цей музей будується на неповазі до глядача, якого повинно бити електричним шоком і поставити перед вибором. Людей, яких зігнали по Великій Житомирській в цю яму, нам пропонують розглядати як людей, у яких був вибір. У цьому проєкті жахливо все – від початку і до кінця.

Зазначимо, на кінець червня Хржановський анонсував запуск сайту, де можна бути знайти інформацію про загиблих в Бабиному Яру людей. Точки, кожна з яких репрезентує людину, лягли в основу оновленого логотипа меморіалу. Історія кожної людини поповнюватиметься новим матеріалом. Наразі меморіал зібрав дані про 18 тисяч загиблих.

Проєкт Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр"

На сьогодні меморіал займається вивченням історичних фактів і подій 1941 року та самої території. Ці проєкти мають стати основою онлайн-музею. На такій онлайн-платформі обіцяють створити місце для зворотного зв’язку, чатів, розмов, дискусій, оцінок тощо.

Цього літа також обіцяють запустити експозицію просто неба "Погляд у минуле", сім монокулярів розташують в тих місцях, де фотографи Бабиного Яру робили свої знімки.

Ще один документальний проєкт "Розмова" передбачає інтерв’ю з сучасниками, аби показати, як трансформуються знання про ці події і як зникають або створюються нові міфи. Всі охочі можуть зареєструватися на інтерв’ю або ж самостійно вибрати запитання зі списку і зняти свої відповіді на них.

Нагадаємо, що культурні діячі у квітні закликали звільнити Хржановського з посади художнього керівника Меморіалу "Бабин Яр". Пізніше діячі написали листа до президента, прем’єр-міністра і мера Києва з вимогою взяти повну державну відповідальність за створення Національного меморіального комплексу в Бабиному Яру.