Міжнародна науково-практична конференція «Культурна пам’ять/забуття та проблема ідентичності у сучасному суспільстві: виклики, рефлексії, перспективи» пройде у Чернівцях

Науково-дослідний Центр Буковинознавства запрошує Вас взяти участь у роботі Міжнародної науково-практичної конференції «Культурна пам’ять/забуття та проблема ідентичності у сучасному суспільстві: виклики, рефлексії, перспективи».

Конференція відбудеться 26-28 вересня 2019 року у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича Суспільства постмодерну вимагають визнання різних етнічні групи, а це означає, що вони потребують конструювання власного минулого, а разом з тим і культурної пам’яті. З іншого боку, якщо національні, регіональні, релігійні та локальні культурні ідентичності модернізм описував як більш-менш стабільні спільноти, то зараз вони розглядаються як сутності, що знаходяться в залежності від подій, змін і конфліктів, пов’язаних з секуляризацією, індустріалізацією, глобалізацією, міграцією та іншими політико-економічними, культурними і релігійними процесами. У зв’язку з цим культура потрапляє під вплив різних конфронтаційних сил. Вона знаходиться у стані постійного обговорення нових цінностей, ідей і переконань в умовах відсутності колишніх домінантів. У цих процесах поняття культурної пам’яті займає центральну й ключову роль. Сьогодні зростає інтерес до минулого, який не тільки викликає захоплення значної частки суспільства, але й активно використовується різними політичними та громадськими силами. А отже, й підсилюється інтерес до колективної та індивідуальної пам’яті. Особливо яскраво це спостерігається на Буковині, яка впродовж всього історичного процесу була окраїнною землею в складі різних держав, а отже тут простежується виразність індивідуальної та групової ідентичності, що знаходиться під тиском процесів глобалізації з одного боку та традиції з іншого, і з огляду на це стає все більш актуальною.

Мета цієї конференції – збагатити дослідження в області культурної пам’яті, з одного боку, шляхом зіставлення тлумачень наративів про минуле, а з іншого – через релевантні критичні спостереження над проявами культурної пам’яті, які по суті не є наративами.

Виходячи із вище сказаного, для дискусії пропонуються наступні питання:

- Що ми згадуємо, що пам’ятаємо, а що забуваємо?

- Які з історичних подій є «дозволеними»/«забороненими», «прийнятними»/«неприйнятними»?

 - Як минуле визначає сьогодення і як створює майбутнє в контесті взаємодії/конфлікту центру та периферії?

- Як різні дискурси про минуле визначають громадську та особисту ідентичність?

- Як наші приховані емоції, бажання і фантазії проявляються в сьогоденні через дискурсивний простір пам’яті?

- Які відносини між пам’яттю і пам’ятниками, архівами та музеями?

- Як ми можемо інтерпретувати двоїстий характер пам’ятника: чи є він інструментом ідеології, застиглою «пам’яттю» або джерелом для відкритого творчості?

- Чи можна сприймати пам’ятник як матеріалізацію колективної пам’яті або ж як внутрішню пам’ять, в основі якої лежить наше розуміння дійсності?

 - Яке минуле створюється шляхом масового використання цифрових технологій і як форма onlinе використання архівних тегів дозволяє кодувати і декодувати спогади користувачів у віртуальному просторі?

- Які фактори визначають збереження стійких культурно-просторових традицій окраїнних регіонів?

НАПРЯМИ РОБОТИ КОНФЕРЕНЦІЇ:

1. Місця пам’яті на Буковині та проблема їх збереження: хто, чому, навіщо;

2. «Пам’ять про кривду»: як елемент національної ідеї чи фактор інтолерантності в суспільстві;

3. Регіональні аспекти культури пам’яті: конструктивні та деструктивні впливи на формування національної ідентичності;

4. Міфологема особливої провінційності як основа формування ідентичності Чернівців;

5. Проблема комеморації Голокосту та жертв тоталітарних режимів;

6. Феномен «культурної амнезії»;

7. Політика пам’яті і націобудівництво в Україні: внутрішні процеси в глобальному контексті;

8. Забуття, руйнування, як репресивні механізми формування нової ідентичності;

9. Ревіталізація місць пам’яті: світовий досвід та перспективи;

10. Досвід «подолання минулого» і конфлікт пам’ятей;

11. Поставстрійська, пострумунська та пострадянська «ностальгія» як соціальна практика (рефлексії сучасної української культури);

12. Візуалізація пам’яті як спосіб трансляції минулого.

УМОВИ УЧАСТІ У КОНФЕРЕНЦІЇ Для участі у конференції ДО 1-ГО ВЕРЕСНЯ 2019 РОКУ необхідно надіслати тези доповіді (будуть опубліковані в збірнику тез доповідей, який учасники зможуть отримати під час конференції) на електронну скриньку відповідального секретаря конференції Христана Назарія Михайловича. Тези (обсягом до 1 тис. знаків з пробілами) формат – А4, гарнітура – MS Word. Шрифт – Times New Roman, кегль (розмір шрифту) – 12, міжрядковий інтервал – 1, абзац – 1,25 см. Поля: зверху, знизу, праворуч, ліворуч – 20 мм. По правому краю – ім’я та прізвище автора (авторів), науковий ступінь, вчене звання, посада (виділення напівжирним). Нижче – повна назва установи, місто. Через один інтервал – назва доповіді (великими літерами; відцентровано щодо тексту; напівжирним виділенням). Нижче – через один інтервал – текст. Проїзд та проживання – за рахунок відряджаючої сторони. Зверніть увагу! Оргкомітет приймає заявки лише для очної участі у конференції.

Заочна участь не передбачена.

Контактні особи: Скорейко Ганна Михайлівна (голова оргкомітету конференції) – annskoreyko@gmail.com Христан Назарій Михайлович (секретар конференції) – byzantinische@gmail.com

Джерело