Закладка Библейского сада в Черновцах

4 октября на территории Черновицкого национального университета имени Юрия Федьковича состоялась закладка Библейского сада с участием Чрезвычайного и Полномочного Посла Государства Израиль в Украине и Президента Еврейского Национального Фонда ККЛ. Об этом сообщает  www.chnu.cv.ua.

Впервые Еврейский Национальный Фонд занялся посадкой леса за пределами территории Израиля. На территории Черновицкого национального университета будет посажен лес, специально составленный из пород деревьев, произраставших в древнем Израиле и упоминаемых в Танахе.

Ідея про посадку лісу в Чернівцях народилася в ході зустрічі голови ЄНФ Ефі Штенцлера з керівництвом. Штенцлер очолював делегацію Фонду на виїзному з’їзді всесвітньої піклувальної ради Сохнута, який пройшов минулого місяця в Києві. «Україна — молода, динамічна, цікава країна. Це демократична країна і друг Ізраїлю. Україна підтримує Ізраїль на міжнародному рівні та на голосуваннях в ООН. В Україні проживає п’ята за величиною в світі єврейська громада. Саме тому ми і обрали Київ як місце першого представництва ЄНФ на території колишнього СРСР», – заявив Штенцлер.

Делегацію КЧЛ приймала депутат Верховної Ради Інна Богуславська, яка розповіла про проблеми екології та охорони навколишнього середовища в країні. «Україна, незважаючи на величезні сільськогосподарські угіддя, не забезпечує себе продовольством і вимушена імпортувати продукти харчування. Перед лицем глобальної продовольчої кризи цей факт ставить Україну в дуже проблематичне положення», розповіла вона.
«Наступ степу і висихання зневоднення колись родючих грунтів на Україні – це, на превеликий жаль, знайома нам проблема, – заявив Штенцлер. – Ні в кого в світі немає такого багатого досвіду (у цій сфері) в озелененні та приборканні опустелювання земель, як у ЄНФ. Ми з радістю поділимося нашим досвідом з друзями, починаючи з Чернівців».

ПОВЕРНЕННЯ В РАЙ: в університеті закладуть перший в Україні сад біблійних рослин.

Про місце, яке в історії гріхопадіння людини займає банальне яблуко з дерева пізнання добра і зла, здається, не чув тільки ледащо. Здійснене серед домашніх і колег бліц-опитування щодо причин вигнання Адама і Єви із Раю тільки підтвердило правильність здогаду. Проте усі ми, як з’ясувалося, глибоко помилялися. У тексті Біблії, виявляється, немає жодної ботанічної назви ні самого дерева, ні плода, скуштувати який лукавий змій-спокусник підбив спочатку Єву, а відтак та – вже свого легковірного Адама. Принаймні саме це стверджують автори ошатного видання “Рослини Святого Письма та перспективи створення біблійного саду”, яке нещодавно побачило світ у чернівецькому видавництві “БукРек”. Щобільше, на роль цього плода, окрім, власне, яблука, віддавна також претендують рідкісний сорт хурми і навіть… айва. У четвер, 8 квітня, в Мармуровій залі ЧНУ ім. Ю.Федьковича відбулася урочиста репрезентація цього унікального наукового видання.

Реалізація сміливого задуму вимагала не лише часу – для написання монографії авторам знадобилося більше року, але й поєднання зусиль одразу чотирьох науковців з різних галузей людського пізнання. Адже у книзі проаналізовано не лише теологічне значення та біологічні особливості рослин, які згадуються у Святому Письмі. Біблійна зелень тут також вписана у культурно-історичний контекст існування людства. Відтак не дивно, що “батьками” книги стали не тільки біологи Світлана Руденко та Степан Костишин, але й філолог Оксана Івасюк і богослов протоієрей Микола Щербань. Власне самі рослини, згідно з книгою Буття, Господь сотворив на три дні раніше, ніж оселив на Землі людину. Як би там насправді не було, але її існування без них, вочевидь, є неможливим. Чого, зауважте, не скажеш про сам рослинний світ. У книзі проаналізовано 75 видів рослин, посилання на які, на думку авторів, були найбільш значущими з теологічного погляду. (Загалом, за різними підрахунками, у Біблії згадується від 100 до 120 різних рослин).

Кожна із встановлених рослин, а це не тільки конкретні види дерев чи кущів, трав’яних рослин, баштанних, овочевих, зернових бобових чи олійних культур, отримала яскраву характеристику притаманних лише їй біологічних властивостей, але й властивостей, пов’язаних з теологічним значенням. Наприклад, ознакою наближення Суду Господнього над народами, є зарослі кропиви й реп’яху, якими заростуть палаци. Книгу зроблено у вигляді своєрідної енциклопедії. Проте якщо більшість енциклопедій містить лише сухий перелік найнеобхідніших відомостей про якусь річ, подію або особистість, то ця “рослинна біблія”, навпаки, захоплює своїм ледь не детективним змістом. Адже науковцям треба було не лише точно ідентифікувати всі згадані на сторінках вічної книги рослини, але й спробувати відшукати наукове пояснення тих із них, про які сучасна наука наразі нічого не знає. Чого лише варті у цьому сенсі спроби розгадати загадку неопалимої купини чи манни небесної. Виявляється кожне з цих біблійних явищ може також мати наукове пояснення. У палаючому, але незгораючому кущі, з якого Бог спілкувався з Мойсеєм, чернівецькі науковці схильні бачити… терновий кущ, оповитий полум’ям від ефірних випарів ясенцю, що у природі росте поруч з ним. Наукові версії щодо можливого походження манни небесної – шукайте на сторінках цієї захоплюючої книги.

Одного лише наукового аналізу тексту Святого Письма, здійсненого науковцями цілком достатньо, щоб автори, а з ними і все місто, пишалися якісно зробленою роботою. (Доробок одного з авторів книги – пані Світлани Руденко патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет навіть відзначив орденом Святої Варвари). Проте упорядники фоліанта на 400 з гаком сторінок не зупинилися на досягнутому. Невід’ємною частиною книги є розроблені науковцями практичні поради щодо перспектив вирощування у наших кліматичних умовах тієї чи іншої згаданої у Біблії рослини. А відтак книга дає не лише наукове, але й суто практичне підгрунття для закладення у Чернівцях так званого Біблійного саду. До слова, першого на теренах України.

Як запевнив ректор Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича Степан Мельничук, принципове рішення щодо створення такого сакрального саду ухвалено. Щобільше, до процесу залучено архітекторів, потенційних меценатів тощо. Швидше за все, хоча останнє слово тут за фахівцями, сад буде закладено на території поблизу VI корпусу університету, яка за радянських часів належала військовій кафедрі. (Раніше також висловлювалась ідея щодо закладення нових дерев у вже існуючому ботанічному саду або на землях поблизу стародавніх Шипинців, де вже кілька тисячоліть тому існувало потужне землеробське поселення – ровесник єгипетських пірамід). Тепер тут замість гармат буятимуть, наприклад, оливкові дерева. І нехай це будуть зовсім інші маслини, ніж ті – з біблійного Гетсиманського саду, під якими дві тисячі років тому воїни схопили Спасителя, проте чернівецький сад все одно матиме усі шанси стати матеріальним, земним уособленням саду духовного. Таким собі взірцем співіснування людини і природи.

Загалом для реалізації цього грандіозного проекту авторами рекомендовано 106 видів рослин. Щоправда далеко не всі з них зможуть вижити у відкритому грунті. Тому частину доведеться вирощувати у контейнерах та оранжереях, а до саду виносити тільки на літньо-зимовий період. Деякі рослини, яким буде особливо важко прижитися у наших широтах, замінять на близькі до них місцеві види, а особливо рідкісні привезуть із ботанічних садів Ізраїлю та Єгипту. Відтак вже у коротко-, а не довгостроковій перспективі, як образно висловився один з авторів книги протоієрей Микола Щербань, на території колишньої Резиденції митрополитів постане Біблійний сад. Тут поруч ростимуть алое та будяк кучерявий, бук і біла верба, виноград та їстівний каштан, європейська маслина і осот польовий, пшениця й часник, троянда дамаська і яблуня ягідна. А ще, цей сад обіцяє стати місцем, де буятимуть найкращі з усіх можливих запахів. І нехай для його закладки потрібно не менше 5 років, а плоди з деяких посаджених у саду дерев побачать хіба що нащадки нинішніх поколінь, за справу братися все одно варто. Адже на те він і називається біблійним, щоб ще раз нагадати людині про її роль і місце у цьому світі. Як, власне, й про те, що вона вже одного разу втратила.

Юрій ЧОРНЕЙ, «BukNews».
Джерело: http://muzejew-news-ru.16mb.com/?p=2674