Програма «Відновлення під час війни»: звіт Вааду України щодо результатів роботи з основних та допоміжних спецпроєктів за 6 місяців 2024 року та упродовж 2022-2024 років

Програма «Відновлення під час війни» – це велика програма психологічної реабілітації для українських громадян (жінки, діти, військовослужбовці), які пережили бойові дії, окупацію, масовані обстріли, полон, евакуацію, втрату житла і найстрашніше – втратили своїх близьких внаслідок війни. Програма складається з основних незалежних тритижневих проєктів у безпечних та красивих місцях Західної України та допоміжних спецпроєктів.

ОСНОВНІ ПРОЄКТИ

За 6 місяців 2024-го року проведено 21 тритижневий проєкт, з початку Програми (з 1 травня 2022 року) – 101 проєкт;

Пройшли перший етап психологічної реабілітації:

	За 6 місяців 2024 року	З початку Програми (з 1.05.2022р)
Кількість проєктів (змін)	21	101
Кількість родин, які отримали допомогу на основних проєктах	283	1443
Кількість учасників, всього пройшло основні проєкти	595	3231
з них, дорослих	292	1516 (зокрема, 67 чоловіків)
дітей (від 2-х до 17 років)	303	1715
Кількість сімей з воєнними втратами близьких	86	360

Середня кількість учасників на одному проєкті – 32, дорослих (15) та дітей (17);

Середній відсоток сімей з воєнними втратами близьких (чоловік, дружина син, донька) членів родини – 24,9%;

Кількість психологів, які працювала на Програмі хоч би раз – 142, деякі з них – по 2-8 разів.

Психологи відпрацювали 705 тритижневих змін психологічних консультацій та групових занять.

Кількість арт-майстрів та арт-терапевтів – 8. Усі працювали по декілька разів і загалом відпрацювали 101 тритижневу зміну арт-терапії та занять в арт-майстерні.

Кількість волонтерів, які забезпечували якісний старт та проведення кожного проєкту – понад 40.

Також працювали на основних проєктах Програми десятки адміністраторів, вихователів, аніматорів, нянь та тур-інструкторів.

Загалом у базі заявок на участь у Програмі на 1.07.2024 року значилося 6004 сімей (дорослі та діти), які потребують психологічної реабілітації, 1443 з яких пройшли вже перший етап психологічної реабілітації.

Середній коефіцієнт переходу від кількості сімей до кількості учасників (на 1.07.2024) – 2,24.

Таким чином ми бачимо, що загалом у базі заявок на участь у Програмі близько 13448 дорослих та дітей, 3231 з котрих за 26 місяців роботи Програми отримали психологічну підтримку через основні проєкти, тобто пройшли перший, основний етап психологічної реабілітації.

Наша «черга» на Програму зростає скоріше, ніж ми допомагаємо нашим підопічним проходити тритижневий курс першого етапу психологічної реабілітації.

Висновок: бажано збільшити потужність Програми і, відповідно, фінансування.

Усі послуги, включно з проживанням, харчуванням та консультаціями психологів, підопічним нашої Програми надаються безкоштовно.

ДОПОМІЖНІ СПЕЦПРОЄКТИ ПРОГРАМИ

1. Семінар для психологів-методистів

Стрімке збільшення кількості людей, які потребують психологічної підтримки, вимагає розширення Програми, тобто безперервної та паралельної роботи проєктів одночасно на 4-6 локаціях. Оскільки кожна група психологів, які працюють на різних проєктах Програми потребує певної координації всередині проєкту, керівництво Програми підготувало та провело 18-21 січня 2023 року вебінар для психологів-методистів, в якому прийняли участь в онлайн-форматі близько 20 психологів та 10 лекторів. Аналогічний семінар для методистів планується на другу половину січня 2025 року.

Цілі діяльності методиста:

створення єдиної, дружньої команди з окремих психологів, які раніше не працювали разом;
ознайомлення команди з анкетами та результатами тестування майбутніх учасників проєкту;
розподіл функцій серед психологів всередині проєкту;
створення програми реабілітації учасників конкретного проєкту, шляхом координації та адаптації відомих сертифікованих методик та практик до потреб конкретної групи учасників;
створення тижневого план-графіку завантаження усіх психологів;
роз’яснення правил та вимог щодо усіх аспектів проєкту;
створення методичного звіту після закінчення чергового проєкту.

2. Скринінг-тестування

Велика кількість дорослих та дітей, які потребують необхідної психологічної підтримки, підштовхнула команду Програми до необхідності пошуку методик диференціювання усього масиву постраждалих від бойових дій за рівнем глибини їх стресу та психологічної травми. Восени 2022 року була розроблена та узгоджена з різними психологічними групами та організаціями система скринінг-тестування за участі фахових психологів-діагностів, усього масиву дорослих та дітей, які звернулися по допомогу до Програми.

З січня 2023 року розпочалося скринінг-тестування усіх потенційних учасників Програми психологами двох інституцій – Програми СЕТА (кафедра психології НаУКМА) та проєкту Open Doors (Міжнародний інститут післядипломної освіти). У липні 2023 до них долучилася третя група психологів КПТ, яких було підготовлено до тестування за допомоги кафедри психології УКУ.

На 1 липня 2024 року було запрошено до скринінг-тестування 5028 дорослих учасників програми, тобто близько 84% потенційних дорослих учасників Програми. 3379 (67%) дорослих учасників пройшли скринінг-тестування на 1.07.2024 року зазначеними трьома командами психологів наших партнерських організацій.

1639 (33%) жінок відмовилися від онлайн-спілкування з психологами, які проводять вказане скринінг-тестування.

Результати спецпроєкту скринінг-тестування допомагають керівництву Програми умовно розділити масив кандидатів на участь у Програмі на чотири групи:

кандидати з низькими результатами тестування та відповідними коментарями психологів, які не потребують інтенсивного курсу реабілітації, їм надається тільки “Валізка самодопомоги” (Група 1 – 319 жінок (9%) на 1.07.2024 р.);
кандидати з середніми результатами тестування і відповідними коментарями психологів, які спрямовуються до наших партнерських психологічних організацій для проходження курсу онлайн-консультацій (Група 2 – 1311 дорослих (39%) на 1.07.2024.). Учасники Програми другої групи (усі 1311 дорослі та їх діти), крім «Валізки самодопомоги», отримали можливості від наших партнерів на проходження курсу онлайн-консультування (4-16 консультацій) з метою досягнення стану психологічної реабілітації.
кандидати з високими результатами тестування і відповідними коментарями психологів. Вони потребують глибокого психологічного втручання і запрошуються для участі в одному з основних проєктів Програми “Відновлення під час війни” для проходження інтенсивного тритижневого курсу першого етапу реабілітації (Група 3 – 1749 дорослих учасників (52%) на 1.07.2024 р.).
Учасники третьої групи, щодо яких психологи-діагности, які проводили скринінг-тестування, побачили потребу проведення психіатричних консультацій (виділена група 4 – 251 доросла жінка (7,5%) на 1.07.2024 р.).

Таким чином, використавши результати скринінг-тестування, ми значно скорочуємо чергу потенційних учасників наших інтенсивних проєктів і встигаємо до кінця цього року провести через Програму основну масу найбільш постраждалих кандидатів, тим самим значно зменшивши їх ризики захворювання ПТСР. У той же час, порівнюючи результати скринінг-тестування впродовж 2024 року, ми бачимо як продовжує зростати питома вага тяжких випадків від початку процесу скринінг-тестування, що не дивно, оскільки війна продовжується.

3. Психологічна реабілітація військовослужбовців та їх сімей

У Програми «Відновлення під час війни», починаючи з літа 2022 року, є досвід спільних реабілітаційних проєктів разом з Національною гвардією України (НГУ). Так, ми провели з НГУ восени 2022 року два проєкти з дружинами та дітьми військовослужбовців НГУ, зокрема, з тими, хто залишився без чоловіків або без синів унаслідок бойових дій.

У 2023 році ми отримали пропозицію про співпрацю у реабілітаційних проєктах від Західного управління НГУ в новій локації, розташованій у гірському селі Івано-Франківської області.

У 2023 р. наша Програма провела 5 проєктів з НГУ та надала психологічну допомогу 69 родинам з військовослужбовцями (після поранень та фізичної реабілітації) та їх сім’ям.

У 2024 році Програма (до 30.06) провела два проєкти з психологічної реабілітації військовослужбовців НГУ після поранень та множинних баротравм (30 осіб).

Окремий проєкт програми тільки з військовослужбовцями (№82) пройшов у лютому-березні 2024 року у зазначеній локації. Усього на проєкт було запрошено 22 військовослужбовця з пораненнями або численними баротравмами. На завершення проєкту № 82 були отримані наступні результати:

Психоемоційний стан підвищився на 4-5 балів – з 1-2 балів на початку до 7-8 балів;
Покращилося самопочуття учасників як фізіологічне, так і психологічно було опрацьовані фактори, які заважали бійцям нормально функціонувати;
Учасники отримали та сформували навички саморегуляції, подолання психологічного тиску стресорів, емоційних та поведінкових проявів. Отримали бази знань для розуміння та корекції свого психоемоційного стану;
Були сформовані навички психологічної самодопомоги та навички першої психологічної допомоги в бойовій обстановці;
Були скореговані емоційні сфери: зниження тривожності, корекція страхів, агресії;
Були також сформовані навички пошуку та активізації позитивних ресурсів, нормалізації психоемоційного стану, соціально-психологічної реадаптації;
Завдяки арт-терапії були опрацьовані навички перенесення негативних емоцій та травмуючого досвіду у благотворчу діяльність, завдяки чому учасники змогли опрацювати та опанувати і травмуючих спогади та переживання, і агресію;
Робота з масажистом дозволила розслабити тіло та попрацювати з затисками та проблемами тіла.

Загалом цілі проєкту досягнено, з рекомендацій треба зазначити, що учасники приїжджають на Програму погано поінформовані та багато проблем як психологічної, так і фізіологічної направленості. Загальна травмованість та обмежений час проєкту не дозволяє опрацювати травматичні події прояви та синдроми повністю, але попри це можемо констатувати, що проєкт повністю впорався з метою підвищення та стабілізації психоемоційного стану, нормалізації поведінки, ресоціалізації військових. Учасники підвищили настрій, виглядають значно краще, ніж на початку проєкту, почали набирати здорову вагу та розмовляти про відновлення фізіологічних функцій та потреб організму.

Ще один проєкт (№ 93) на тій самій локації був проведений з військовослужбовцями НГУ, звільненими з полону, та їх сім’ями. Проєкт відбувся у квітні-травні 2024 року, в ньому взяли участь 8 осіб, які потребували після фізичної реабілітації також глибокої психологічної інтервенції. В проєкті також взяли участь 14 членів сімей вказаних військовослужбовців.

4. Продовження психологічної реабілітації

Після проходження інтенсивного курсу психологічної підтримки деякі жінки та діти потребують продовження процесу психологічної реабілітації. За рекомендаціями психологів Програми ми створили другий етап психологічної реабілітації у вигляді курсів онлайн-консультування впродовж 4-16 тижнів з щотижневими онлайн-консультаціями. Наші партнери, зазначені вище психологічні інституції, пропонують безоплатно таким сім’ям розроблені курси онлайн-консультування. Проєкт має свого координатора-волонтера.

На 1 липня 2024 року ми мали наступні результати роботи онлайн-курсів:

	6 місяців 2024року	12 місяців 2023 року	Усього на 1.07.24 р. з 1.05. 2022 року
Подано заявок на онлайн-курси	128	106	234
Завершено онлайн-курсів	128	100	228
В процесі консультування			6

У рідких випадках, коли психолог, який проводить онлайн-консультування, бачить погіршення стану підопічної жінки чи дитини, він може звернутися до керівництва Програми з проханням повторити інтенсивний курс психологічної підтримки.

5. Психіатричні консультації

Починаючи з березня 2023 року Програма працює на своїх основних проєктах виключно з учасниками третьої групи після скринінг-тестування. Ці учасниці мають глибокі психологічні травми. Таке ускладнення основних проєктів привело до того, що психологи-методисти проєктів почали звертатися до керівництва Програми з проханнями надати можливість проведення для окремих учасниць психіатричних консультацій. Також під час скринінг тестування інколи виникає потреба у психіатричних консультаціях.

При Програмі була створена психіатрична служба з 13 фахових психіатрів, які онлайн та за можливості офлайн проводять зазначені консультації, ставлять діагнози та виписують потрібні рецепти на лікування наших підопічних.

Так з початку запровадження психіатричних консультацій методисти запросили для своїх підопічних 186 консультацій психіатрів. Майже всі зазначені консультації відбулися. Деяким жінкам Програмою було профінансовано закупівлю ліків.

За перші шість місяців цього року відбулося 111 психіатричних консультацій, діагноз ПТСР було виявлено у 14 учасників. Ліки були призначені 109 учасникам. Повторних консультацій було проведено 4.

У процесі скринінг-тестування психологи-діагности 217 разів зверталися до Програми з проханням оплатити психіатричні консультації жінкам, яким вони проводили тестування. Зазначена допомога була надана Програмою у більшості випадків.

Враховуючи досить велику кількість жінок, які потребують психіатричного консультування, у Програмі, у минулому році було запроваджено посаду координатора-волонтера психіатричної допомоги.

Усі методисти, які викликали психіатрів, відмічають позитивні результати та досить високу ефективність у випадках співпраці психологів та психіатрів.

Завдяки консультаціям психіатрів ми знаємо, що на наші проєкти вже потрапили десятки жінок з діагнозом ПТСР.

При наявності фінансування ми плануємо, за рекомендаціями психологів, розпочинати психіатричні консультації майже одразу після проведення скринінг-тестування. Мета такого превентивного консультування – медикаментозно стабілізувати психоемоційний стан деяких жінок за 2-3 місяці до участі в черговому проєкті Програми.

6. Реабілітація жінок, які зазнали насилля на тимчасово окупованих територіях

Наприкінці 2022 та на початку впродовж 2023 року психологи нашої Програми отримали перший досвід психологічної реабілітації окремих жінок, які перебували у місцях позбавлення волі на тимчасово окупованих територіях деяких східних областей України.

Зараз, коли Генпрокуратура України (ГПУ) завершила попереднє слідство по 182 випадках насилля на тимчасово окупованих територіях, команда Програми провела наприкінці липня 2023 року реабілітаційний проєкт з 9 жінками, які зіткнулися з насиллям на окупованих територіях.

У травні-червні 2023 для групи наших психологів ми провели декілька вебінарів з ізраїльським та українськими фахівцями щодо реабілітації жінок, які зазнали насилля на тимчасово окупованих територіях.

7. Реабілітація жінок-військовослужбовців, яких було звільнено з російського полону

У чотирьох проєктах нашої Програми, з направленням від Кабміну, прийняли участь 23 жінки-військовослужбовці (2,12, 5,4).

Жінки-військовослужбовці, які долають наслідки перебування у російському полоні складають окрему цільову групу Програми, робота з ними має ряд особливостей.

Серед них є такі:

слід враховувати час, який пройшов після звільнення, та кількість реабілітаційних послуг, які отримала особа.
Психоемоційний стан осіб, які щойно звільнилися, вирізняється стійким розладом сну та ознаками виснаження, серед яких може бути непереносимість соціальних контактів.
У осіб, які вже більше 11 місяців перебувають на Батьківщині, отримали та отримують реабілітаційні послуги, якість сну задовільна та соціальна комунікація в нормі;
Варто складати більш гнучку програму реабілітації, надавати можливості для вибору активностей та часу, який можливо приділити заходам;
Будувати роботу треба так, щоб перебування на Програмі не нагадувало суворий “табірний режим”;
Необхідно виокремлювати гомогенні групи для проведення групової терапії і не зводити разом цивільних та військовослужбовців, оскільки кожна категорія прагне обговорювати власну специфіку буття.

8. Реабілітація сімей з втратами

Як вже зазначалося вище, 24,9% сімей, які взяли участь у проєктах Програми за 26 місяців її роботи, – це сім’ї з воєнними втратами.

Упродовж першої половини 2024 року у Програмі відбулася ціла низка проєктів з втратами: або це були великі проєкти, де усі сім’ї були з втратами, або великі групи, де одна з підгруп була з втратами, а друга – ВПО з високим стресовим «рейтингом». Важливо, що за три тижні сім’ї з втратами працювали не тільки з практиками горювання, але їм було запропоновано також практики відновлення.

Робота з клієнтами, що горюють внаслідок втрати близької людини, має свої особливості. Усі клієнти, що переживають втрату близької людини, потребують більше часу для висловлювання думок, почуттів, переживань (ця потреба зазвичай фруструється в соціальних осередках, робочих колективах та сімейних колах через неготовність оточуючих людей зіткнутися з інтенсивними важкими емоціями, що супроводжують горе).

Отже, для індивідуальних зустрічей важливо виокремлювати більше часу – до 1,5 години. Для достатньої кількості часу на групових сесіях склад учасників треба обмежувати до 6-7 осіб, застосовувати недирективний підхід до ведення груп, обмежувати час психо-едукаційних інтервенцій тренерів до 10-15% тривалості зустрічі.

Є особливість переживання втрати в родинах цивільних та військових. Членам родин комбатантів легше знайти сенс, який вони можуть вкласти в загибель близької людини, разом зі ставленням до неї як до героя. Ми спостерігали, що члени родин загиблих захисників відчувають свій особливий соціальний статус та очікують належного визнання не тільки з боку команди, але й усього суспільства і як конкретний вияв – визнання з боку персоналу локації.

Є суттєва різниця між переживанням горя у матерів загиблих та переживанням дружин. Удови, особливо молодшого віку, переживають втрату соціального статусу, особистісну кризу у зв’язку із втратою чоловіка і потребу у пошуку нової ідентичності. Разом з тим, вони можуть отримувати мало розуміння з боку суспільства, “зменшення горя”, мовляв чоловіка можна “замінити”, а кровного родича сина, доньку, брата, сестру неможливо.

У клієнтів нашого проекту ми спостерігали явище емоційної одночасності (Emotional simultaneity) на грунті ідентифікації себе за ознакою пережитого травмуючого досвіду. Особливо це стосується членів родин загиблих. Ця емоційна одночасність спонукала підкреслювати свої зв’язки один з одним і посилювати кордони з іншими. У свою чергу це призводить до соціальної підтримки, порівняння досвіду та практичної допомоги один одному.

Практичний аспект цього явища полягає в тому, щоб формувати гомогенну (за ознакою пережитого травмуючого досвіду) групу учасників на кожному проекті для підвищення ефективності впливу реабілітаційних заходів згідно нашої мети. Зокрема, ми вважаємо за необхідне створювати окремі групи для вдів та для матерів.

Важливим чинником для формування підгруп для роботи з горюванням є також термін часу від моменту загибелі до проєкту. Небажано починати роботу з втратою раніше, ніж три місяці від моменту втрати, та об’єднувати у підгрупах вдів з свіжими та давніми (понад 2 роки) втратами.

Під час проєктів з втратами ми будуємо стратегію психологічної допомоги людям, що втратили близьких осіб на дуальній моделі горювання М. Штрьобе, Х. Шут. Ця модель передбачає увагу до двох процесів, один з яких зосереджений на переживанні втрати, а другий, паралельний, – на відновленні.

Для багатьох з наших клієнтів саме відновлення, побудова образу майбутнього є складними завданням. Упродовж трьох тижнів ці завдання вирішувались поступово. На першому тижні ми актуалізуємо ці ресурси, які учасниці могли використати тут і тепер, і ті ресурси, які в них є провідними. На другому тижні у фокусі уваги були ресурси особистості їх використання та розвиток, нові можливості, копінг-стратегії. Третій тиждень присвячений образу майбутнього, планам, як далеким, так і найближчих життєвих завдань.

9. Реабілітація сімей з невизначеними втратами

Робота щодо психологічної реабілітації сімей, чиї близькі родичі зникли безвісти, здійснювалася впродовж проєкту № 73 у жовтні-листопаді 2023 року.

Специфіка цієї зміни полягала в тому що 10 жінок були з «невизначеною втратою», у більшості з них зникли безвісти чоловіки, а у одної – мама та сестра. Решта групи – 7 учасниць мали статус ВПО і визначену втрату: втрата майна, житла, не мають можливості повернутися до своїх домівок через окупацію території, де вони мешкали.

Всі жінки-учасниці проєкту були розділені на 2 підгрупи за принципом специфіки травмованості. Усі жінки з «невизначеною втратою» були в окремій підгрупі від жінок ВПО. В цих підгрупах вони працювали на всіх групових заняттях, таких як: розмовна терапевтична група, група з тілесної терапії та арт-майстерні. Разом всі жінки поєднувались на підтримуючій ресурсній групі «Вечірнє коло», на танцювальній терапії та в арт-майстерні для бажаючих поза основних занять за розкладом.

1. Спостерігаючи за взаємодією цих жінок з різним типом травмованості та специфіки травми, можна сказати, що поєднувати на одній зміні різні за гомогенністю травми жінок не є доцільним, бо жінки з «невизначеною втратою» є більш психічно нестабільними та знаходяться у психічно пригніченому стані, їх особисті історії є дуже сильні за рівнем переживання для них самих, та розповідь кожної особистої історії на сумісних зустрічах доволі сильно травмувало інших жінок і з групи ВПО. Хоча підтримка жінок ВПО, що мали іншу специфіку травми, була доволі ресурсною для жінок з «невизначеною втратою» і це надавало можливість останнім відчувати свою єдність з іншими людьми, бо у себе на місцях, в своєму середовищі та сім’ях вони часто, на жаль, не мають підтримки і відчувають свою відчуженість від суспільства.

2. У більшості жінок з «невизначеною втратою» за скринінг-тестом з ознак ПТСР був високий бал. Більшість з них мали реальний прояв поганого психічного стану: симптоми депресивного розладу, відсутність сну тривалий час, підвищену агресивність, дратівливість і т.п. Тому вважаємо, що для ефективної роботи з такими клієнтами потрібна обов’язкова консультація психіатра як найменш за 14 днів до зміни. Для того, щоб ліки, які будуть прописані лікарем, почали свою дію вже до початку зміну, тоді їх робота з психологами буде одразу впливовою та конструктивною.

3. Як видно із позитивної практики роботи з такою категорією травмованості є доцільним впроваджувати більше технік з арт-терапії з кваліфікованим арт-терапевтом. Бо цім жінкам на початку роботи дуже тяжко проробляти свою травму через розмовні техніки внаслідок тяжкого психічного стану. Саме арт техніки мали велику ефективність на цій зміни. У цих жінок була сильне прагнення до роботи в арт майстерні, в декілька разів більше ніж на інших змінах.

4. Є доречним більше впроваджувати тілесні практики на розслаблення та уповільнення, через роботу з кваліфікованим тілесним терапевтом.

5. Дуже важливо при індивідуальних консультаціях триматись нейтральної позиції, щодо відношення клієнта до визначення його втрати, не спонукати до визначеності. Головна мета консультації є підтримка клієнта, прийняття його емоцій і пошук ресурсів, що можуть підтримувати на шляху до вирішення невизначеності.

6. Одною із головних ідей роботи з цими клієнтами є повернути їх до життя, дати їм можливість дозволити собі жити повноцінних життям, радіти. Бо більшість з них є в стані зависання «життя на стопі» поки не знайдеться рідна людина.

7. Доречним є також продовження консультацій хоча б в онлайн режимі і надалі по поверненню до дому. Для закріплення ефекту і допомоги в адаптації набутих навичок в особисте життя дома.

10. Підвищення кваліфікації волонтерів та фахівців Програми

Семінар з підготовки психологів-методистів (см.п.1);
Лекції психологів для волонтерів програми;
Стажування кандидатів в реальних умовах проекту для кандидатів в адміністратори проєктів;
Онлайн-курс по Хібукі-терапії для 30 психологів Програми;
Вебінар МІПО «Введення у травмотерапію»;
Вебінар МІПО «Введення в дитячу психотерапію»;
Вебінар кафедри психології УКУ для психологів-тестувальників;
Вебінари з ізраїльськими та українськими фахівцями щодо реабілітації жінок, які зазнали насилля на окупованих територіях;
Вебінар по психологічній реабілітації військовослужбовців з Тетяною Сіренко;
Вебінар по психологічній реабілітації сімей з невизначеними втратами;
Семінар по психологічній реабілітації сімей з втратами;
Перед початком кожного проєкту проводяться методичні семінари для психологів – членів команд кожного з проєктів;
6 вебінарів щодо травмотерапії з тренером Іриною Улезко;
2 вебінари з тренером Златою Зимовець щодо роботи з баротравмами та 1 семінар щодо травмо-терапії.
На наступний рік ми плануємо продовжити семінари та вебінари з ізраїльськими та українськими фахівцями.

Спонсори та партнерські організації Програми:

Фундація «Nova Ukraine” (Каліфорнія, США);
Світовий єврейський конгрес (Нью-Йорк, США);
Світовий конгрес українців (Торонто, Канада);
Фундація «Разом» (Нью Джерсі, США);
Фундація Маша (Київ, Україна);
Готландський єврейський Фонд (Амстердам, Нідерланди);
Фундація Майкла Польського» (Чикаго, США);
Фундація Відродження (Київ, Україна);
"First Sport Group" (Україна);
Фундація Марілуізи Бек (ФРН);
Фундація Джеймса Темертея (Канада);
Агрохолдінг АСТАРТА (Україна);
Георгій Логвінський;
Алекс Літінецький;
IT-компанія «Інфопульс» (Україна);
Західне управління НГУ;
Світова єврейська агенція «Сохнут»;
Ізраїльська коаліція травми;
IRIS. Ізраїльський волонтерський проєкт психологічної підтримки постраждалих від війни в Україні;
Психологічна громадська організація «Блакитний птах»;
Психологічна громадська організація «Вільний Вибір»;
Інститут психології ім. Г.С. Костюка НАПН України;
Кафедра психології НаУКМА;
Центр психології здоров’я (Львів, УКУ);
Міжнародний інститут післядипломної освіти (Київ, Україна);
Київський освітній центр толерантності (Україна).