Пам’яті Бориса Дорфмана

На жаль, через незалежні від мене причини, я не зміг виступити на 81-й річниці львівського погрому та пом'янути мого батька, видатного єврейського активіста та ідишиста Бориса Дорфмана, який невпинно працював для зміцнення українсько-єврейського порозуміння та співпраці.

Командир єврейських бійців Варшавського гетто Марек Ейдельман якось сказав менi в інтерв'ю, що ашкеназійський єврейський народ, яким ми його знаємо, сформувався ще тисячу років тому на землях між Віслою та Дніпром. І періодів мирного співіснування з сусідами було значно більше, ніж воєн та погромів.

Мій тато був світлою радісною людиною. Своєю працею і прикладом він показував як нам жити вкупі.

Він розповідав, як допомагав влаштовуватися депортованим українцям, які повернулися з Сибіру. Адже ми всі були дітьми тих, кого загарбники таврували «ворогами народу», зауважував він. Тому вважаю, що пам'ять тата гарно було б відзначати не трагедіями, а світлими датами та позитивними подіями, що знаменують це добросусідство.

У ці темні часи російської геноцидальної війни проти України нам усім потрібно більше добра і світла, щоб перемогти темряву та зло.

Михайло Дорфман
липень 2022 р.