На шляху московитів у Бабиному Яру став останній фактор – громадянське суспільство. #Підтримую_Зісельса
Впродовж тижня після публікації на «Лізі» на підтримку Йосифа ЗІсельса особисто та на підтримку його боротьби за український проект меморіялізації жертв Бабиного Яру висловились десятки відомих політичних та громадських діячів, а також ті, хто не має відношення до політичних партій, громадських організацій або політичних рухів.
Редакція сайту Ваада представляє декілька листів підтримки, які були направлені пану Йосифу через сторінку у ФБ. Більшість з представлених текстів об’єднані хештегом #підтримую_Зісельса.
Les Beaux Draps
Украинская пресса сообщает, что Йосиф Зісельс на протяжении десятилетий, вопреки желанию украинских властей, американских спонсоров, крупных и влиятельных бизнесменов стран бывшего СССР не дает построить мемориал в Бабьем Яру в г. Киеве.
Из данной информации (не будем давать ей оценку - это не так и важно) следует сделать только один вывод – не надо ничего строить евреям в Бабьем Яру г. Киева, если Вс-вышний неожиданно придал одному человеку столь великую силу сопротивления.
Юрій Макаров, телеведучий, документаліст, письменник:
– Шановні друзі, аби уникнути непорозумінь, повідомляю, що з кожним, хто тут висловлюватиме сумніви в порядності, добрих намірах та інших чеснотах мого товариша Иосиф Зісельс, зокрема, в зв’язку з прикрою клявзою в доти шанованій мною Ліга.нет (ЛІГА.Бизнес), я змушений буду попрощатися. Либонь, не бозна яка втрата для них.
P.s. Це не заради захисту Йосифа, він у цьому не має потреби, він твердошиїй. Це задля власної гігієни.
Михайло Басараб, політолог, співкерівник РОКу:
Варте уваги!
Цілком ймовірно, що представники російського проекту «Бабин Яр» почали кампанію з адресної дискредитації Йосиф Зисельс. Найближчим часом ми зрозуміємо, чи це насправді кампанія.
Технологія зрозуміла. Вони прагнуть дискредитувати усіх противників російського проекту, «вимазавши» пана Йосифа як одного з провідних лідерів руху опору цьому проекту. Задум в тому, щоб через паплюження однієї людини спаплюжити всю ідею.
Чи вийде це у росіян і їхніх посіпак в Україні? Ні, бо ідея спротиву є справою не лише пана Йосифа і не тільки євреїв-патріотів. Рух спротиву об‘єднує широке коло українських інтелектуалів, моральних авторитетів, небайдужих політиків і активістів.
Як протидіяти кремлівському проекту і його місцевим найманцям? Виводити проблему на вищий рівень політичного порядку денного. Вона цього заслуговує.
Російському проекту потрібна тиша. Необхідно включати в процес протидії росіянам більшу кількість політиків і представників громадськості. Якщо рух опору путінському проекту «Бабин Яр» нарешті стане масштабним суспільним процесом, то у кремлівців відпале потреба атакувати когось персонально. Та й будь-яка притомна людина не захоче ганьбитися співпрацею з окупантами.
Хочу якось публічно підтримати Иосиф Зисельс, якому довіряю абсолютно.
Наївні люди навіть не уявляють, з якою силою вони стикаються, коли кидають виклик такій людині як Йосиф Зісельс.
Півстолітній шлях незламної особистості, про який ти свідчиш в нашій розмові, добре може це пояснити: «Вже багато років я роблю те, що обрав собі наприкінці 60-х – на початку 70-х років: це протистояння брехні за допомогою правди і протистояння насильству через участь у долі людей, які зазнають насильства, переслідувань, дискримінації. Для мене це означає гідність. Якщо я можу це робити, то я відчуваю себе гідно. Мені вдається утримувати цю планку досить високо: не пропускати повз себе брехню, не допускати поруч із собою насильства. Я вже не кажу, що неучасть у насильстві, неучасть у брехні – це вже запорука гідності".
- Московити розпочали брудну інформаційну кампанію з дискредитації відомого українського десидента, одного з видатних представників української єврейської громади Києва, інтелектуала та патріота України Иосифа Зісельса.
Пан Йосиф, як і усі відомі мені притомні люди бореться з російським проектом меморіального комплексу Бабин Яр. Проект керують спецслужби РФ та афілійований з ними бізнес та російський олігарх. Гроші вклали безумні.
Мета росіян: створити в центрі Європи меморіальний комплекс, який передасть російський нарратив та представить українців головними посібниками Гітлера у вбивствах мільйонів євреїв. Треба віддати належне, операція талановита та багатошарова.
Тепер, коли московити при підтримці Єрмака-Зеленського впритул наблизились до мети, на їх шляху став останній фактор – громадянське суспільство.
І вони прийняли єдине правильне рішення. Обрали локомотив спротиву на цьому напрямку, пана Йосифа, і розпочали атаку.
Усім своїм знайомим кажу – Йосиф Зісельс шанована мною людина, і напад на нього я розцінюватиму як напад на себе. Крапка.
- Кілька днів спостерігаю за боями навколо публікації на LIGA. net про меморіалізацію Бабиного Яру і ролі Иосиф Зісельс. Ці бої, образи і звинувачення не просто внутрішня цехова суперечка і далеко не лише про професійні стандарти.
Для мене ця історія має дві важливі складові.
По-перше, це конфлікт в середовищі своїх. Світоглядно близьких людей, які ще вчора поважали позицію і цінували одне одного.
І ось тут збувається попередження Йосифа Зісельса, який казав, що МЦГБЯ це «троянський кінь», який своєю позицією чи ініціативами буде провокувати напруження і конфліктність у суспільстві. До речі, цю закономірність щодо розколу і скандалів досить легко простежити, проаналізувавши проекти і заяви Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" в останні роки:
- Хржановський з "Голокост-Діснейлендом" і взагалі його присутність у проекті,
- Аудіовізуальна інсталяція на місці старого єврейського кладовища,
- Відкриття символічної синагоги на місці православного цвинтаря,
- Ну і попереду ще фільм Лозниці про Бабин Яр і його позиція.
По-друге, ось цей розкол в середовищі однодумців через публікацію на LIGA. net іде по найбільш чутливій і непростій лінії ідентичності. По тій небезпечній тріщинці, яку ми усіма силами пробуємо заліковувати і стирати, шукаючи спільні точки, солідаризуючись і відносячи себе до «цілісного цілого».
Чи є частиною твого світу, твоєї власної історії дисидентський рух, арешти інтелігенції 1972, виступ Стуса на прем’єрі «Тіней забутих предків», Українська Гельсінська Спілка, радянська каральна психіатрія, Леонід Плющ, позиція Григоренка, вибір Семена Глузмана, історія Сверстюка і його листи до дружини, перепоховання Стуса, Литвина і Тихого. Чи є це частиною твоєї ідентичності? Чи ти взагалі знаєш про це? Читав? Думав?
Якщо так, ти ніколи жовчно-іронічно не назвеш людину «дисидентом», пишучи про неї в негативному контексті. Ти ніколи не скажеш про дисидента «шахрай». Бо це за межею. Ти ніколи не візьмеш коментарі щодо неї з анонімних джерел. Ти ніколи не напишеш поряд з його ім’ям слово «баблішко». Ти ніколи не скажеш, що «Зісельс бігає по Київраді» (це я не про публікацію, а про лексику, яку дозволяють собі критики в дискусіях).
Ось тут для багатьох був перехід болючої межі. Нерозуміння, невідчування або просто незнання контексту, базових речей, важливих для одних і неважливих для інших.
Є дуже пізнавальна книжка «Йосиф Зісельс у розмовах з Ізою Хруслінською» (Дух і Літера).
Хто хоче все ж таки зрозуміти, хто такий Зісельс, через що ця людина пройшла і як описує і осмислює два терміни таборів суворого режиму, власну відмову від амністії, яку пропонували взамін на розписку про припинення політичної діяльності, власне єврейство і українство, розуміння свободи і суверенності, прочитайте.
Це дасть розуміння масштабу людини, ваги її слова і позиції.
Йосиф Зісельс, часто каже, що політика пам’яті є похідною від ідентичності. Виглядає, що у нас багато непроговореного і непроробленого і в першому, і в другому.
- Діяльність та життєва позиція пана Йосифа Зісельса - це урок "прямостояння" (с) за цінності, які роблять людину Людиною, незалежно від небезпек політичного клімату та історичної епохи.
Підтримую Йосиф Зісельс!
- Є ситуації, для яких я не потребую доведення. Однозначно: #Підтримую_Зісельса.
- Він завжди молодий, нестримний, різкий. Він енергійний іноді аж набридає. Він справжній боєць і справжній патріот, який не опускає рук і пера у здавалося б безнадійних ситуаціях. Він українець, який любить євреїв і єврей, який любить українців. І він точно не один. Підтримую Йосиф Зісельс.
- Вчора був ефір Йосиф Зісельс. Запитання та відповіді. Відкрите інтерв’ю. Кожен, хто мав питання по ситуацію в Бабиному Яру, міг прийти і спитати що завгодно. Але жоден з тих, хто розказує побрехеньки, не прийшов. Що характерно.
Але пост не про це. Вчора Иосиф Зісельс на питання про його реакцію на наклепи сказав приблизно наступне: це не перший і не останній. І що його більше обурив пасквіль в газеті "Радянська Буковина" в часи дисидентства, ніж ця публікація в Ліга.
Хотів би я так спокійно реагувати на брехню проти себе і мати сталеві нерви, щоб дочекатися, коли тіло твого ворога пропливе повз в мутній воді інфопростору.
#Підтримую_Зісельса
#Ліга_брехні
- Таки змусив себе прочитати текст про «Бабин Яр» на Liga. Нарешті все встало по своїх місцях, елементи пазлу склалися воєдино!
Протягом багатьох років чесні та безкорисливі меценати на кшталт Рабіновича та Коломойського, ніяк не пов’язані із Кремлем російські громадяни Фрідман та Хан, а також провокативний, але антитоталітарний художник Хржановський, відчуваючи свою відповідальність перед Україною, єврейським народом та людством, з міркувань чистого гуманізму та патріотизму намагалися побудувати інклюзивний меморіал.
Але всі ці роки потяг із увіковічення пам’яті «Бабиного яру», як партизан Ковпак, пускав під відкос Йосифа Зісельса! З незрозумілих мотивів (можливо шахрайського характеру), цей цинічний розбійник ображав меценатів, погрожував їм карами єгипетськими, називав поганими словами. Безсилі патріоти плакали, втрачали сон, ховалися від Зісельса по своїх приватних яхтах та врешті-решт втікали з проекту.
Зісельс ввів в оману числених представників історичної спільноти та інтелігенції, представивши львівських благодійників в якості руки Кремля, а талановитого режисера Хржановського – в якості бездушного соціопата, який нав’язує українцям російський нарратив щодо Ґолокосту. Коротше, і в убивстві Кеннеді також можна знайти слід Зісельса, якщо покопатися!
Думаю, що Йосифа Самуїловича можна висувати в президенти! З таким-то завдатками. І глобальний порядок денний сам-один формує, і олігархів сс₴&@ими тряпками розганяє, і геополітичні інтриги сплітає!
Давно, коротче, я не бачив текстів, які так відверто зневажають розумові здібності читача!
- Oдин мій друг сказав, що я для нього двічі дисидент. Я ніколи про це в таких категоріях не мислив, але, мені здається, я зрозумів, про що йдеться. У двох різних епохах, які кардинально відрізняються одна від одної, я був і далі залишаюся дисидентом. Тобто в авторитарній, совєцькій системі, в якій мені довелося прожити велику частину, більш як 40 років, свого життя, і потім у протилежній системі вже, хоч і початковій, такій стихійній, але все ж демократичній системі в Україні, в якій я проводжу другу частину свого життя. Не дуже часто зустрічається така вдача, такий характер, бо це залежить від того шляху, який людину привів у дисидентство; від тих чинників, які її привели...». Йосиф Зісельс.
Я вдячний долі бути поруч з такою послідовно принциповою і безкомпромісною людиною, як Иосиф Зісельс!
#Підтримую_Зісельса.
– Найважливіше, до чого призвела моральна катастрофа виборів 2019 року - так це повна втрата розуміння інституту репутації як такого. Тому що країна опинилася в руках пройдисвітів і дилетантів, що і стало нормою у суспільній свідомості. В результаті нам пропонується вважати підлітковий текст про дисидента Йосипа Зісельса розслідуванням, а самого Йосипа – дрібним шахраєм на підставі одного лише журналістського бажання. Але це лише продовження підміни журналістських розслідувань бездарними заказухами останніх десятиліть. Просто коли це стосувалося політиків, нікому не хотілося зізнаватися в тому, що йому впихують туфту,
а багато хто з так званих розслідувачів - звичайні негідники, які дискредитують своїх чесних колег і сам жанр. А коли дійшло до Зісельса з його бездоганною репутацією – тут вже багато хто сполошився. Але виявилося, що в аморальній країні навіть моральну людину легко закидати камінням. Та ще й запропонувати, як це зробив видавець порталу, де з’явився текст, провести альтернативне розслідування, бо якщо на клітці, у якій сидить Фрідман, написано Фрідман, то потрібні факти, щоб зрозуміти що це дійсно Фрідман, а не пророк Ісайя.
– Особисто знайома з Иосиф Зісельс. Він принципова людина, постать якої поважають у всьому світі за масштабні важливі справи, які він робить для єврейської громади. Він ніколи не боявся відкрито висловлювати свою позицію та бути некомфортним для людей з великими грошима та владою. Ніколи.
Як комунікатор одного з донорів проекту Бабин Яр, я дуже добре знаю все про важкість реалізації проекту.
Зісельс виступав проти проекту ще до появи Хржановського. Це не новина. Але коли проектом керувала Яна Барінова, яка свого часу мала сміливість взятися за важку тему меморіалізації жертв Голокосту, то платформою дискусій був круглий стол з міжнародними експертами з Голокосту та публічні слухання у комітетах Верховної ради, а не срачі у Фейсбуці під спірною статтею.
Те, що відбувається зараз навколо самої теми трагедії Голокосту в Україні називається знецінювання. Це дуже погано.
Володимир В'ятрович:
- Брудна атака на Йосифа Зісельса Иосиф Зісельс лише підтвердила – за російським проєктом меморіалізації Бабиного Яру стоять не лише російські бізнесмени, але й російські спецслужби.
– Всі вже, здається, висловились щодо "розслідування" про Бабин Яр (яке дивним чином перетворилось на пасквіль на Иосифа Зисельса), що вийшло на Liga.net. Багато і змістовно сказано Мировславою Барчук (Мирослава Барчук) про контекст – історичний і культурний – володіння яким є обов'язковим при розборі такої важкої теми, якою є Бабин Яр. Про постправду (Oleksandr Sushko), прийоми котрої свідомо чи несвідомо використано авторкою для руйнування ціннісних орієнтирів та знищення авторитетів задля утвердження принципу "вони всі однакові".
Я ж мав необережність послухати розлоге відео пані Величко, в якому вона з наполегливістю, гідною кращого застосування, намагається пояснити генезу свого інтересу до складної теми Бабиного Яру. Звідти можна винести три важливих пункти:
1. Авторка відкрила для себе тему Бабиного Яру пів року тому, побувавши на "Дзеркальному полі", яке її вразило та надихнуло. Як повз журналістку-розслідувачку пройшли хвилі торішніх скандалів - неясно.
2. Будь-яке заглиблення в тему, історичний та культурологічний аналіз, взагалі дискурс Голокосту, до якого апелював Йосиф Зісельс, вона вважає просторікуванням та порожнім філософуванням ("включав демагогію та філософію").
3. Авторка обурюється тезою Зісельса про неготовність українського суспільства до консенсусу в питанні Бабиного Яру, вважаючи її підтвердженням його руйнівних намірів щодо інших проектів меморіалізації, а не висновком про реальний стан суспільного дискурсу в питанні Голокосту.
Як неофіт, пані Величко тим не менш свою логіку будує на тезах, широко використовуваних приватним меморіалом МБЯ. Головна з них - "держава за 30 років не побудувала меморіал (у Величко - Меморіальний центр) в Бабиному Яру". Це твердження неправдиве, й я писав про це окремий матеріал в НВ. Його мета - дискредитація спроб держави увічнити пам'ять про жертв Бабиного Яру. Однак, саме це твердження видається мені – як не дивно – вихідною точкою для глибшої проблематизації теми Голокосту в Україні. Рано чи пізно ми прийдемо до відповіді на це питання, але тут я би волів його розширити, щоб висвітлити важливі нюанси.
Взагалі, як на мене, в темі меморіалізації Бабиного Яру найважливішою є тонко нюансована термінологія: що саме, де й навіщо має бути збудовано. Відповідь на це питання є індикатором готовності суспільства до обговорення та осмислення теми Голокосту…
Я навіть не став зазирати в ту "публікацію". І так все очевидно. Беззаперечно підтримую Йосиф Зісельс, знаючи його особисто і його життєвий шлях, а також добре знаючи і пам'ятаючи з дитинства всі ці гебістські провокухи. У нас в суспільстві головна криза - це криза довіри. Таким суспільством дуже легко маніпулювати. Хочеться, щоб у даному випадку був протилежний ефект. Упевнений, що Йосиф Зісельс переможе у боротьбі за Бабин яр і за неспотворену історичну пам'ять - це питання лише часу, тому проросійське лобі і біснується.
– Щодо нападів на Йосифа Зісельса.
1) Усю цю риторику я прослухала раніше, 4 місяці тому, відтак не здивована нападкам. 2) А тепер, дорогі культурні діячі, зверніть увагу, що серед цитованих опонентів – сексист Олександр Сусленський, який дивним чином увійшов в НР УКФ. І який став для вас мемом, але чомусь в цій історії мовчання...
3) Згадки в нападках про Нахмановича енд etc. лунатимуть до жовтня 2021 року, бо це технологія дискредитації всіх, хто працював над темами вразливими і мав гідність, а не лише завдання: роздраконити й освоїти бюджети.
4) не здивуюся, якщо зараз вони включать режим нападу на орендовані приміщення організацій (Зісельса у тому числі), щоб показати силу (наскільки я розумію під прицілом стане і видавництво Дух і Літера, тому варто об'єднуватися вже сьогодні).
Тому так - висловлюю підтримку Йосифу Зісельсу.
– Контексти дуже важать. Не дуже обізнані люди за деревами не бачать лісу - бо зважають більше на окремі постаті чи коментарі, ніж на системні проблеми та їх не-вирішення.
Йосиф Зісельс роками привертав увагу до проблеми меморіалізації пам'яті про Голокост, зокрема про вади фінансування й інституціоналізації державного меморіального проєкту, критикуючи приватні проєкти, відстоюючи потребу саме державної роботи з цією непростою пам'яттю. Розуміння ролі та значення цієї роботи потребує розуміння контексту, якого немає в тих, хто щойно дізнався, що таке Бабин Яр та інші місця масових розстрілів євреїв. А таке розуміння є надважливим, на мою думку. Контекст виведе цю складну історію з поля "той сказав те / цей сказав се", з поля пошуку "чорнухи" та "ось хто в усьому винен" - у поле ширше, поле національної пам'яті, котра не береться нізвідки та не зникає в нікуди. І підкаже думку про те, чому так повільно розвивається державний меморіальний проєкт. І чому його не дуже щедро фінансували з держбюджету. Тут варто почитати чудову колонку Anton Drobovych на "Українській правді".
В мене немає готової відповіді на описані проблеми та запитання. Крім думи про те, що контекст є вирішальним. Багато знати й мати довгу пам'ять - боляче, але помічне.
Мій особистий висновок? Працюють старі трюки. Мовляв, знайдіть "сенсацію", що не має стосунку до ширшої картини та історії – і нехай вона затьмарить усю ширшу картину й історію. Не дайте себе надурити.
– Йосиф Зісельс – це знакова постать для України і будь-які намагання поставити під сумнів його особистість я однозначно засуджую.
– Йосиф Зісельс є для мене моральним авторитетом. Якщо якісь інтернет-видання погано характеризують пана Йосифа, це – важлива інформація для характеристики продажних смітників, а не для перегляду погляду на людину, яка заслуговує на повагу усім своїм життям. #Підтримую_Зісельса
– Проти Йосифа Зісельса почалася кампанія з очорнення його імені. Це повязано з його принциповою позицією щодо протидії реалізації російського проекту меморіалізації Бабиного Яру. Організаторами цієї брудної кампанії, очевидно, є голова ОП Єрмак (за участі М.Подоляка), голова КМДА Кличко, їх хазяї Фірташ і Льовочкін,а також російські оліграхи Хан, Фрідман, ну і про Фукса не забуваємо (це той, що партнер ексеФФективного міністра Барісича).
Організатори діють гібридно - бють саме по особистості пана Йосифа, а не по українському проекту меморіалізації Бабиного Яру. Але через дискредитацію Зісельса відбувається й дискредитація державного проекту й відбілюється російський проект. Для реалізації кампанію залучають журналістів з проукраїнською позицією, які ще й в публічному конфлікті з Єрмаком були. От така технологія.
П.С. українська журналістика переживає черговий етап "лгбтизації". Це означає, що за гроші та інші бонуси журналісти готові зрадити свої принципи. Чергове дно пробито. Не хочу, щоб мене називали журналістом. Я не вписуюся в канони так званої "сучасної журналістики". І не збираюся вписуватися.
Беззастережно підтримую і довіряю Вам як людині, яка стояла і стоїть за незалежність держави Україна незмінно і послідовно в своєму житті.
– Інформаційна атака на Иосиф Зісельс – це спроба дискредитувати саму ідею державного проекту меморіалу Бабиного Яру через дискредитацію конкретної людини. Лобізм рснвго проекту відбувається на найвищих рівнях, Єрмак особисто тисне на все, що рухається, аби пришвидшити його реалізацію, строки горять, а громада демонструє єдність у протидії цій кремлівській спецоперації.
Рсн та її колаборанти не вигадали нічого краще, аніж назвати головного критика свого проекту шахраєм. Отже, шахраями є всі, хто не хоче бачити російські гроші в чутливих питаннях національної пам'яті. Перелік осіб, що поширюють цю інформацію, говорить сам за себе, бо там зібралась уся політична райдуга: і зелені, і помаранчево-рожеві, і просто триколорні рєбята, для яких "не всьо так адназначна".
Російські гроші не будуть визначати нашу національну пам'ять. Це – однозначно.
Нічого у вас не вийде. Меморіал Бабиного Яру - це не про Зісельса, це про все патріотичне громадянське суспільство, яке не толерує друзів путіна та їх криваві рублі у своєму місті.
…Пару днів назад було опубліковано матеріал авторства Liubov Velychko, який спрямований проти Йосифа Зісельса, відомого дисидента в радянський час, голови Асоціації єврейських громад України (ВААД) в наш час, громадського діяча який беззастережно підтримав Україну під час Революції та нашої війни проти Росії. Зараз він один з очільників громадської кампанії проти російського проекту "меморіалізації" Бабиного Яру, який здійснюється за гроші трьох російських олігархів (один з яких під санкціями України) та російським художнім керівником із садистичними нахилами і дружбою з російськими неонацистами.
Я не буду давати посилання на цей матеріал, аби не рекламувати. Але зроблю невеликий огляд того, що нам намагаються згодувати:
– Вадим Рабінович (риг з ОПЗЖ) був мовляв чи не найбільшим благодійником який хотів мовляв зробити файний меморіал в Бабиному Яру. З цього фрагменту тексту я сміявся найбільше, включивши для фону його виступ у Верховній Раді, де він не своїм голосом волав "Нопасаранфашизмнєпройдьот!"
– Російський проект показаний трохи більшим благодійником ніж Рабінович. Російські гроші в проекті МЦГБЯ, це мовляв не такі і російські гроші, а тому все нормально, можуть працювати.
– Але найгірше це те, що Йосиф Зісельс виставлений тут ніби як "шахрай". На основі яких доказів? Посилання на одну статтю в ЖЖ, одну ще десь, де власне нічого про "шахрайство" самого пана Йосифа не сказано, а лише про шахрайство інших осіб. І документ на 26 сторінок на івриті (який авторка не знає), не перекладений і який на половину не розпізнається навіть щоб прогнати через гугл-перекладач.
Я не знаю, як прийнято в журналістиці, але якщо історик просто швиряє посилання на розлогий неперекладений документ не надто поширеною мовою в дослідженні, навіть не спромігшись його нормально прокоментувати, доповнивши це ЖЖшчкою - то в солідній установі його за це по голові не погладять, м'яко кажучи.
– Що ще також зле – будь-які коментарі Йосифа Зісельса по-дефолту піддаються сумніву авторкою (і імовірно далеко не всі коментарі приведені повністю), а щодо всіх інших свідчень ніяких сумнівів не виникає.
– Вінчає обстановочку зізнання самої авторки що ніякого складу злочину по Йосифу Зісельсу не було виявлено, а "історія про велику аферу перетворилася на легенду". Тобто ця стаття – переказ легенди?
Але оскільки рідкісний птах долетить до середини Дніпра, а читач - до кінця тексту, то враження і осад з попередніх звинувачень лишиться.
Особливо викликає підозру те що просто зараз посилання на цей матеріал активно шириться мережею російських та проросійських ботів, зокрема з Едуардом Долінскім на чолі. Я не хочу сказати що і сама авторка працює на цю мережу. Тут скоріше за все зіграла роль погоня за сенсацією. Якою імовірно скористались недобросовісні люди, які підкинули "сенсацію". Принаймні джерела своїх власних розмов про Йосифа Зісельса авторка не називає в обговореннях. Думаю, розкриття імен дало б повніше розуміння ситуації.
Взагалі стаття лишає відчуття необхідності помити ретельно руки в спирту. Вона є спробою дискредитації як конкретно Йосифа Зісельса так і всіх противників російського проекту в Бабиному Яру.
В кінці я хотів би висловити від себе підтримку Йосифу Зісельсу. Я особисто його знаю дуже мало, перетнувшись кілька разів на заходах з юдаїки, і кілька разів чуючи і бачивши його на сцені під час Майдану. Але ще більше я чув про нього. І те що я знаю не співпадає з тим що про нього недавно написали, ще і в такому без малого пасквільному тоні. Сподіваюсь що пан Йосиф з гідністю зможе пройти цей непростий період, який почався після цієї публікації.
Один із моїх сучасних авторитетів — Йосиф Зісельс. Схиляю голову перед його незарозумілою мудрістю та мало комфортною принциповістю в наших геть непростих суспільних обставинах.
Рано чи пізно він мав отримати від тіньових сил чорну мітку. Страшно, що посеред тих сил «європеєць» Кличко, партія «голос» і ... хто б подумав, офіс президента.
Жахливо, якщо чесно. Один із самих важких моментів для загальнолюдської пам`яті часів ІІ СВ, коли людське і тваринне перестало бути відмінним, став в серці нашої держави майданчиком для чисто гебельсовськоі маніпуляції від новітніх нацистів з країни-бензоколонки.
Я знаю, пане Йосипе, що у вас геть не товста шкіра. Але всім серцем бажаю вам зараз витримки. Бій очевидно не програний, як вони пішли на такі паскудні прийоми. Здорові сили України зараз з вами. Але ж скільки роздвоєних копит проявилося!
Якщо тебе почали системно поливати брудом, це означає, що ти комусь серйозно заважаєш робити якісь сумнівні справи.
Проти мене такі брудні кампанії організовували тричі. Двічі це було локально - в межах Донецького державного/національного університету. Просто наклепи (100% брехливі), з метою розсварити мене з колегами, оскільки моя з ними спільна позиція комусь заважала. Друга спроба (за участі тодішнього керівництва ДонНУ) частково вдалася. Втретє це був якийсь пасквіль невідомого мені змісту, але присвячений особисто мені, який кілька років тому розіслали... всім членам Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій (членом якого я не є і не збираюся бути). Видно, моя тодішня критика "тотальної скопусизації" (тобто, віри в чудодійність наукометрії) комусь здалася реальною загрозою.
Зараз таку брудну кампанію організовують проти Йосифа Зісельса – у зв'язку з меморіалізацією Бабиного Яру. Отже, нас таки почули. Вітаю, пане Йосифе, з визнанням.
- Це вже не перше моє розходження з Dmytro Fionik з приводу професійної етики. Було діло, коли Діма заповзято захищав від моїх "плювків" Заборону і Сергацкову, з якими він невдовзі і без моєї допомоги розійшовся, коли вони почали ліпити на Марка Супруна ярлик "неонациста"))) Тепер Бабин Яр...
Спочатку я окреслю власну позицію, яка в даному випадку є продовженням позиції Тижня: ми категорично проти будь-яких проєктів за участі російського капіталу. Крапка. Бабин Яр - це не лише єврейська, а й українська, київська трагедія, і нам давати цьому раду, решта може долучитись, але локомотив наш, він зветься Українська Держава.
Тепер про статтю Ліги (яку я попри все вважаю якісним професійним виданням). До яких висновків нас підштовхує авторка (о ні, вона геть не безпристрасна)?
1. Репутація Зіссельса небездоганна (на відміну віж Фрідмана і Хржановського??? Який стосунок мають тіні 90-х до сучасного меморіалу), авторка не надто зважає, що окрім пана Йосифа у його проєкту чимало прибічників, і їхня репутація точно переважить увесь протилежний табір вкупі з Максом Нефьодовим.
2. Російський проєкт не такий вже й російський. Фукс, бачте, в 2014 українське громадянство отримав, то він же наш(ага, як і Вадим Новинський,чом би й ні?))). А в уйобка Хржановського, виявляється бабуся з Вінниці. Як мімімі) А уродженка Шепетівки Валентина Маивієнко окупацію Криму в Раді Федерації проштовхувало. У нас в РФ така купа "видатних" земляків, що й не злічити. 3. Отже, стаття опосередковано підводить до думки, що "обдурені нечистими на руку ділками патріотичні активісти перешкоджають побудувати не такий вже й російський меморіал в Бабиному Яру. Висновки? Їх не буде. Sapienti sat)
Я по цій темі практично не в темі, але от завдяки цьому посту прочитав текст на "лізі", і чисто по-журналістськи він мені не теє. якось не віриться мені, шо зісельс такий наворочений, аж уже надцять літ перемагає і коломойського з боголюбовим, і рабиновича з яковом дов-блайхом, і фукса з фрідманом і ханом, і світову єврейську закулісу – і все це ніпанятно нафіга це називається "шоб я так жив"
- Як ви знаєте російська мафія почала інформаційна атаку проти науковця, політв'язня совєцьких таборів Иосиф Зісельс. Пан Йосиф будучи одним лідерів єврейської громади України завжди був поруч з нами в боротьбі за нашу незалежність.
На всіх Майданах. Зараз він член "Ініціативи 1 грудня" та "Стратегічної Ради Рух Опору Капітуляції".
Сьогодні він стоїть на чолі важливої боротьби за нашу історичну пам'ять і протидіє кремлівському проекту меморіялізації Бабиного Яру.
Продажні ЗМІ розпочали кампанію хейту проти нього.
#Підтримую_Зісельса.
#інфоВАРТАпідтримує.
- Я підтримую Йосифа Зісельса і не маю жодних сумнівів ані в його особистій порядності, ані в чистоті його помислів, ані в правоті справи, за яку він бореться
- Спостерігаючи за невтомною працею шановного Йосифа Зісельса у відстоюванні здорового глузду і гідності України, постійно згадую притчу про голос волаючого в пустелі.
Дай Боже нам усім, щоб цього разу почули!
Пафос тут доречний, бо битва за пам’ять не менш важлива, ніж та, що триває на Сході. А в історичному вимірі, можливо, навіть важливіша.
- Несмышленая глупая девочка несведущая что такое "лашон-ара". Мне её очень жаль. Потому как наказание за злословие ужасное. Тяжко ей будет. Примите моё безусловное почтение и признательность!
- Декілька років спостерігаю за протистоянням з приводу меморіалу в Бабиному Яру. Сподівалась на порозуміння, але остання кампанія проти Йосиф Зісельс та потоки бруду, які дійшли до мене аж на Гаваії, остаточно переконали мене. Люди, які стоять за такими діями та не зупиняються не перед чим, не мають морального права займатися проектом меморіалу. Висловлюю свою підтримку Йосифу Зисельсу, поважаю людей які готові стояти за свої принципи.
- Суперечка навколо статті Любов Величко з теми меморіалізації Бабиного Яру засвідчує низку проблем, які стосуються усього жанру розслідувальної журналістики в Україні, та й не тільки в Україні.
Чому люди втрачають довіру до журналістських розслідувань? Чому журналістські розслідування дедалі більше сприймаються не як засіб боротьби за суспільне благо, за чесність і прозорість, а все більше - як конкуренцію компрометуючих зливів і спосіб дискредитації опонента? Чому донори, один за одним, відходять від підтримки розслідувалььної журналістики, яка ще нещодавно була «священною коровою» демократичної спільноти?
Епоха постправди розставляє свої маяки: «авторитетів - немає!», «у кожного - своя правда», «на кожну моральну позицію знайдеться свій кіт у мішку».
Є запит на скидання авторитетів - «всі вони однакові»! Що фрідмани, що фукси, що зісельси - одна сатана -– у кожного свої скелети в шафі! Нікому не можна вірити.
Так досягається глибинна деморалізація спільноти, втрачаються компаси, розчищається грунт зневіри, де на постаменті залишається лише сам «розслідувач», якому байдуже, яка порожнеча випаленої пустелі зневіри залишається за ним/нею.
Контексти вже не важливі. Навіщо? Знецінення справи десятиліть досягається просто витягувагням на публічний огляд начебто «фактів» з 90-х, які об’єктивно неможливо ані довести, ані спростувати.
Внутрішні фільтри безнадійно зіпсовані. Вимога якості, збалансованості текстів підміняється вимогою вправно зачепити емоції.
Не питайте, чому доброчесним журналістам-розслідувальникам буде дедалі важче достукатись як до донорів, так і (що значно важливіше!) до народу.
- Копання у цьому напрямку – це шлях в нікуди й пошук великих сенсацій в розбіжностях датувань, etc. Якщо Зісельс такий спритний "махінатор" – то де його маєтки, статки? Щось непомітно нічого. Я з ним працюю в одному проекті більше 2 років і неодноразово пересвідчувався у принциповості й доброчесності. Як і десятки людей, думка яких важить для мене й багатьох.
- Та брудна інформаційна атака, яка несеться просторами Інтернету проти Иосифа Зісельса, доводить, що адепти проросійського проекту Меморіалу Бабин Яр бачать в ньому головну загрозу своїм планам. Насправді ж, це означає лише одне: пан Йосиф все робить правильно.
Я безмежно вдячна пану Зісельсу за все, що він робить і особливо за боротьбу проти проєкту Фукса/Фрідмана. #підтримую_Зісельса.
- Але ж ваша стаття не стільки про Зісельса, скільки виправдання російського проєкту Бабиного Яру. Очорнити Зісельса вам потрібно для того щоб показати що воюють погані хлопці проти поганих хлопців. Вся ваша стаття – одна суцільна маніпуляція і очорення Зісельса грає там ключову роль, що показати, що противники російського проєкту Бабиного Яру – погані. Ось тут я детально розібрав ваші маніпуляції: https://www.facebook.com/oleknsandr.ivanov/posts/4461962003814302.
- Тобто, Ви звинувачуєте пана Зісельса в тому, що Благодійний фонд, до якого він долучився, витрачав кошти на щось інше і не перерахував їх державній інституції? А що тут порушено на Вашу думку?
Бабин Яр – не тема і не місце для спекуляцій, шоу, чиїхось хворобливих фантазій, хайпових забаганок, особливо з московським слідом.
БАБИН ЯР – ЦЕ НАШ СПІЛЬНИЙ БІЛЬ!
Підтримуємо громадянську позицію виконавчого співпрезидента ВААД України Йосифа Зісельса.
Ви не один, шановний Йосифе Самойловичу, ми наполегливо наполягаємо на просуванні державного проєкту у Бабиному Яру.
Я підтримую Йосифа Зісельса і не маю жодних сумнівів ані в його особистій порядності, ані в чистоті його помислів, ані в правоті справи, за яку він бореться.
Ще більше коментарів та думок – за посиланням.
Підтримай Ваад України!
Ваад України в соціальних мережах
.png){kind=logo}
Отримувати новини Вааду України
Бути в курсі
– Приєднатися, аби бути в курсі новин
– Група «Євреї за Україну»