Ізраїльські туроператори знайомилися з Дрогобиччиною

Фото - Леонід Гольберг

Два дні тому Дрогобич і Трускавець відвідала представницька делегація широко знаних в світі ізраїльських туристичних аґенств «Metroplus», «Abrahamoff», «Issta», «Atlantis» та провідних медій Держави Ізраїль “Jerusalem Post”, “i24news”та «Isrageo».

Відвідини нашого півтора міста близько східні гості розпочали з унікальної пам’ятки бойківського дерев’яного будівництва та сакрального мистецтва  – церкви святого Юра.

Там подорожніх зустрічали секретар міської ради Тарас Метик і перший заступник голови Дрогобицької районної держадміністрації Степан Рудницький.

Ізраїльтяни багато де побували й бачили чимало яскравих пам’яток, та от уперше стикнулися з такою архітектурою та настінними розписи, чим насправді були вражені. До того і ця споруда  також пов’язана з багатокультурністю Дрогобича: свого часу її малювали Фелікс Ляхович і Бруно Шульц, фотографував знаменитий дрогобицький майстер світла та тіні Бертольд Шенкельбах.

Програма візиту була надто насиченою, гості навіть нарікали на певні помилки в її укладенні, бо майже не мали вони вільного часу (хіба що в Дрогобичі все ж вдалося придбати сувеніри та «стратегічний» український продукт – сало). Та все ж треба віддати належне начальникові відділові забезпечення виконкому Дрогобицької міськради Ірині Кушнір, головному спеціалістові відділу культури та туризму Дрогобицької райдержадміністрації Надії Козар і координаторам департаменту міжнародної співпраці та туризму Наталці Табаці та Кристині Кулик, котрим удалося організувати вичерпне знайомство з дрогобицькою історичною та культурною спадщиною

Ізраїльські мандрівники оглянули місця, пов’язані з життям найвідомішого нині в світі дрогобичанина, завдяки якому і їдуть до міста сотні туристів з різних країн та континентів, зокрема – будинок на вулиці Юрія Дрогобича, 10 (колишня Флоріанська, 12) та місце трагічної загибелі митця на нинішній вулиці Шевченка Колись (ріг Чацького та Міцкевича).

Відвідали також гості з Медінат Ісраель Палац мистецтв музею «Дрогобиччина». Й оце – не можна цього замовчати – мабуть,  – прикрий момент в організації візиту. По-перше,туди мали (якщо справді це потрібно) потрапити після оглядин колишньої гімназії, де Шульц викладав (головний корпус університету) та його кімнати-музею в цьому приміщенні.

Однак  наполягла адміністрація музею саме з «експозиції», присвяченої Шульцу (є тут така, створена завдяки ґрантові від Фонду Ахметова). Екскурсію чомусь проводив вже колишній працівник «Дрогобиччини», який нині працює в Ґалереї мистецтв імені Бориса Возницьког, Іван Дудич. І хоч є він істориком мистецтва, та, по-перше, не є фахівцем з шульцознавства. По-друге ж – спирався саме на те, що презентує ця зала дрогобицького музею. А розповідають експонати про те, що гостей м’яко кажучи здивувало (дехто  відверто висловлював своє не розуміння ба навіть обурення): автори виставки наполягають, що був Шульц колаборантом, що співпрацював і з червоним і з брунатним тоталітарними режимами, бо, мовляв , такими є всі євреї. Словом, експозиція, автором якої є львів’янка, котра жодним чином не є ані літературознавцем, ані знавцем творчості Шульца, є антисемітською, ганебно-шкідливою і побудована з украй націоналістичних (точніше – «націєцентричних») позицій. А ще – буквально “кишить” тією символікою, яку нещодавно в країні заборонили. Та чого не зробиш задля того, щоб показати «зловорожість» отого Шульца, а разом з ним – і всього єврейства. І це – в ХХІ столітті, в країні, котра прагне до Європи, в місті, котре хоче залучати туристів. Та таку експозицію не те, що ізраїльтянам чи євреям з діаспори показувати – взагалі її треба або замкнути або ж якісно й правдиво переробити. Цікаво, чи у Фонді, що дав гроші не це, знають, що «витворили» «концептуальні» дрогобичани-ксенофоби?

Дякувати Богу ситуацію виправила й згладила до певної міри гострі кути керівник полоністичного науково-інформаційного  центру, директор Міжнародного фестивалю Бруно Шульца доцент Віра Меньок, яка розвінчала  всі ті заяложені міти про колаборанство мистця, детально розповіла про його творчість та посмертну славу (нині, як відомо, нашого краянина читають майже сорока мовами), про широкозасяжний Шульцфест, що відбувається щодва роки за участі гостей та учасників з чотирьох континентів.

Завершили ізраїльтяни свою мандрівку Дрогобичем у синагозі, де про видатну пам’ятку, життя та історію єврейської громади міста та оновлення збудованої 1865 року хоральної божниці, нинішнє життя громади говорили її голова Йосиф Карпін та автор цих рядків.

Відтак гості відправилися до Трускавця, де знайомилися з найбільшим галицьким курортом.

І, попри певні прикрі моменти, все ж залишилися задоволеними й сподіваються, що їм вдасться переконати й своїх співвітчизників і євреїв у діаспорі, що відвідувати Львівщину (Дрогобич – зокрема) варто й потрібно. Про це у своєму коментарі на наше прохання сказала Наталія Донченко, туроператор аґенції «Omega Luna-tours” з південно-ізраїльського міста Беер-Шева:

– В нас залишилися дуже гарні враження після відвідин Львова та Дрогобича. Більшість з нас уперше в Західній Україні, ми в захваті від вашої архітектури, від людей – вельми привітних і доброзичливих.

Нам надто приємно було оглянути ваше місто з такою багатющою багатонаціональною та полікультурною історією.

Вразила також і велика синагога, коту так швидко відновлюють. Сподіваємось, що коли завітаємо до вас наступного разу (приїдемо ще раз неодмінно), буде відреставровано  також інтер’єр цієї величної й цікавої споруди.

Леонід Гольберг.

http://maydan.drohobych.net/