И один в поле воин: в одиночку спасти здание бродской синагоги пытается Владимир Ковальчук

То, что осталось от старой синагоги в Бродах

Груды мусора внутри здания

Речь в этом материале пойдет о руинах Большой синагоги в Бродах.

После Второй мировой войны здание было сильно повреждено. После ремонта часть его начали использовать как склад, а второй этаж западной пристройки как кафе во время ярмарок. Летом 1988 году произошел большой обвал здания, и так она простояла до 1991 года, пока сооружение не решили отреставрировать и использовать как картинную галерею. Реставрация так и не была произведена, а в феврале 2006 года состоялся масштабный обвал сводов синагоги.

В Бродах не зарегистрировано ни одной еврейской организации, нет общины, которые могли бы взять на себя ответственность за сохранение хотя бы стен синагоги, не говоря уже о полной ее реставрации. Организации большего масштаба за это дело не берутся, якобы мотивируя тем, что «не для кого» (официально в городе по состоянию на 2014 год проживала одна 91-летняя еврейка София Сербигян).

Но есть один человек – Владимир Ковальчук, который по собственной инициативе пытается спасти старое здание.

Мы решили привести текст письма, пришедшего в редакцию сайта Ваада полностью, с сохранением авторской орфографии.

«Доброго дня, мене звати Костянтин.
Випадково побачив Ваш сайт, хоча Ви являєтесь представниками м.Києва, все ж хочу Вам  розповісти про одну людину, що намагається врятувати  Велику Синагогу в Бродах, що на Львівщині. Це один з останніх представників єврейської громади цього міста. Його звати Вова Ковальчук. Ковальчук -  це прізвище одного з колишніх працівників, що працювали в магазині його батьків, котрий всиновив його маму в період  ІІ Св.війни і дав їй своє прізвище. Можливо саме це і врятувало її  життя. Їхнє прізвище - Гольдштайн.

Броди для мене теж не чуже місто, зараз мешкаю в Тернополі, хоча до  цього прожив там понад 30 років. і якраз біля цієї синагоги, котра весь час  практично на очах руйнувалась, і їй в цьому активно допомагали місцеві  мешканці. Допомога нерідко проявлялась в тому, що дана Синагога з  причини суміжного розташування з дитячим майданчиком довший час  виконувала функції громадського туалету. Досить соромно було спостерігати, коли після того, як чергова екскурсійна група з Ізраїлю  вийшовши з Синагоги почала об траву витирати ноги. Самі розумієте від чого ...перепрошую за деталізацію, але просто пригадую солідного сивочолого мужчину, котрий активно витирав ноги об траву... напевно це  було з ним вперше...і що він думав про людей, котрі зараз мешкають в Бродах...

Отож про Вовку... Він  власними силами, наймаючи за власний кошт людей вивіз з Синагоги вагони сміття, привів її до людського  вигляду..розчистив завали, повирізав ДЕРЕВА що там поросли..При цьому змушений був ще й долати  опір місцевої влади, котра замість підтримки не раз забороняла проводити будь які роботи з реставрації. А деякі мешканці-оригінали навіть викликали поліцію, думаючи, що він ЩОСЬ вивозить (краде), але все, що можна, вже давно вивезли. Проте дивом йому деколи  вдається УМОВИТИ мера дати йому трактор чи людину з бензопилою... 

Зараз він хоче зробити перекриття даху, бодай елементарне, щоб не заливало стіни, котрі і без того ледь тримаються купи.  Але самі розумієте – одна людина без людських і матеріальних ресурсів не всилах це зробити. Окрім Синагоги, він розчистив єврейський цвинтар, теж в Бродах, на 10 тис. поховань – і це ОДИН, пофарбував паркан по периметру.

І це окрім того що паралельно займається благодійництвом, збирає і розвозить малозабезпеченим сім’ям речі, реставрує двері і і .п. Думаю якби таких як він було хоча б   5-10 чоловік, з такою енергією, то Броди зараз були б на рівні з Брюсселем.

Варто згадати подякою пана Мейлаха, зі Львова, котрий добре Вовку знає і не раз його підтримував і морально і фінансово. Він з місцевої громади.
А також суттєво обіцяє допомогти пан Андрій Наголюк з Хмельницького. Подяка їм велика!

Буду завершувати. Пишу це не заради якоїсь вигоди, оскільки сам по можливості допомагав йому,  в мене дід і мама  теж з єврейської родини і я йому довіряю...

НЕ ПРОШУ У ВАС ГРОШЕЙ І ТРАКТОР...

Хочу Вас попросити, якщо у Вас є можливість і зв’язки з іншими єврейськими громадами, котрим небайдужа доля таких культурних і духовних  пам’яток як дана Велика Синагога в Бродах – розкажіть про Вовку...бо він б’ється сам як риба об лід... можливо хтось допоможе)...
Ось ссилка на його сторінку в Фейсбуці... там все видно без слів:
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2220451678210931&set=pcb.2220451811544251&type=3&theater ».

-------------------------------------------------------------------------------------------

Редакция сайта Ваада благодарит пана Константина за это письмо. И выражает надежду, что найдутся люди, которым также не безразлична судьба старой синагоги.
Ведь давно известно, что у группы единомышленников всегда есть намного больше шансов на успех.