Анна Жарова. Як школа без дисципліни та бар’єрів виховує стартаперів

Моя восьмирічна донька навчається у третьому класі, і їм не ставлять оцінок. Вона пише з помилками, і в школі цього ніхто не перевіряє.

До 18 років у Ізраїлі дитина – центр Всесвіту. Ізраїльські школи критикують за вседозволеність та брак класичних знань. Але водночас Ізраїль – країна-лідер за кількістю успішних стартапів. Про те, яка в цьому заслуга школи, про плюси, мінуси та власний досвід такого підходу розповіла експертка з неформальної освіти, засновниця ГО «Ізраїльські Друзi України» Анна Жарова.

Перше, на що звертають увагу люди, які приїхали в Ізраїль із пострадянських країн – вседозволеність і проблеми із дисципліною. У дітей дуже багато свободи, і вона має дві сторони. В деяких школах навіть є випадки насильства проти вчителів. І в ці дні в Ізраїлі проходив страйк асоціації вчителів проти насильства.

Активно критикують і рівень знань. Ізраїль входить у європейську систему оцінки знань, і за цим показником країна на одному з останніх місць. Бо школа не дає знань, як ми звикли їх розуміти. Я була на конференції «Лімуд», де виступала Олена Орлова із «Що? Де? Коли». Вони хотіли створити такий клуб в Ізраїлі, і я пам’ятаю, як вона була шокована, мовляв, рівень знань однолітків суттєво відрізняється від інших країн: вони не знають якихось письменників,  історичних дат тощо. Та база, яку в звичному нам розумінні має давати школа, тут не стоїть на першому місці. Вся молодша школа побудована на експериментах та дослідницькому досвіді.

Моя восьмирічна донька навчається у третьому класі, і їм досі не ставлять оцінок. Раз на місяць проводять письмовий іспит для перевірки, як дитина засвоїла матеріал і над чим ще варто працювати – це особистий підхід в дії. Вона пише з помилками, і в школі цього ніхто не перевіряє. Це вже моя відповідальність, наскільки я на це реагую, виправляю її, наскільки це мені важливо. Я не хочу оцінювати, чи це плюс, чи мінус, чи ми не виховуємо не інтелігентних людей. Але якщо дивитися на результат у перспективі, я бачу, що моя донька може відстояти свою думку, може впоратися у критичній ситуації, і цього її вчать у школі. Дитина може спокійно зайти в кабінет директора і сказати, з чим вона не згодна або що хоче змінити, що їй подобається чи не подобається. Для них немає різниці, кому ставити питання: одноліткам, учителям, директору чи міністру освіти.

Перші шість років у школі розвивають соціальні навички.

На нещодавній конференції креативних індустрій в Україні один із учасників говорив, що українцям для успішності бракує вміння представляти свої ідеї, їх відстоювати, комунікувати. Це одна з важливих навичок, яку в ізраїльській школі ставлять на першому місці. Це називається «особиста сцена». Шестирічна дитина вже у першому класі робить особистий проект і протягом 15 хвилин презентує його класу. Це з раннього віку вчить розповідати про свої дослідження та досвід.

Емпатія. Дітей вчать ділитись емоціями. Один із прикладів, коли у дитсадку дитина отримує іграшку, з якою проводить усі вихідні, подорожує. А потім розповідає всій групі про свій досвід через пережиті емоції. Так дитина стає більш усвідомленою, розуміє себе, аналізує. Коли ти розумієш, що ти відчуваєш, то можеш розуміти, що з цим робити далі.

З цим пов’язано й те, що діти дуже активно включені у волонтерську діяльність.  В Ізраїлі дуже потужні підліткові та молодіжні волонтерські рухи, на цьому тримається громадянське суспільство. Вони не чекають допомоги від держави чи якихось дядь і тьоть. Наприклад, тільки-но починаються бойові дії, підлітки першими починають збирати допомогу для армії. Саме школярі створили додаток, який допомагає людям з інвалідністю визначити рівень доступності громадських закладів.

Інновації – це спосіб за допомогою технологій через бізнес-модель вирішити певну проблему, відповісти на суспільний запит. Додаток Waze, ізраїльський стартап, який Google купив за 1,3 млн доларів, саме про це. До навігатора ця компанія додала інтерактивність, можливість аби кожен користувач ділився інформацією, і так був створений додаток із найбільш актуальною інформацією про трафік, пости поліції та ситуацію на дорогах.

Інновації та креативність. Є багато різних методик: і брейнстормінг, і малювання на уроках. Це вчить по-різному реалізовувати свої ідеї. Наприклад, у нас на уроці біології кожна дитина отримала свою частину тіла і мала через макет її представити. Вийшло дуже круто: вони робили макети з різноманітних матеріалів з системами, дротиками, лампочками. Креативність – це про те, як знайти свій спосіб; кожен із цих способів є прийнятним, немає правил і обмежень, дітям дають свободу вибору. Якщо мені цікаво, якщо це моя ідея, то я знайду свій спосіб реалізувати її.

Допитливість та дослідництво. Дітей вчать ставити запитання. Нас раніше вчили, що є тільки одна правильна відповідь: ти її знаходиш, а тебе ще й оцінюють із погляду того, наскільки точно і акуратно ти це робиш. Запитання вчать іншому. З раннього дитинства тебе вчать комунікувати з текстами, явищами, перевіряти все і знаходити способи, як це зробити.

Стресостійкість. Наші діти з трьох років учаться бігти у бомбосховище. Їдучи в Єрусалим, ми постійно проїжджаємо блокпост із озброєними солдатами. Дітям варто детально пояснювати, чому потрібно йти у бомбосховище, чому треба прикривати голову руками, відверто говорити про всі можливі наслідки. Стресостійкість – це наскільки у дитини є внутрішній ресурс сказати: «Я з цим можу впоратися. Коли сталася якась прикрість, я не падаю без тями, а шукаю способи, як це вирішити».

Те, що Ізраїль є нацією стартапів, частково заслуга такої школи, де немає бар’єрів і панує неформальність. Діти розуміють: якщо одні двері закриті, то є ще десяток тих, у які можна постукати, аби досягти мети. Школа виховує підприємницькі навички. У моєї доньки купа ідей. Коли їй було сім років, вона сама придумала ідею і заробила свої перші 100 доларів на ярмарку. Коли вона виросте, можливо, не всі її ідеї можна буде реалізувати, але вона знає, що вона це може, і що це реально. Це одна із найважливіших якостей, які закладають у дітей в Ізраїлі: «Я можу». 

Джерело: tvoemisto.tv