Заява керівництва основних єврейських об’єднань України з приводу урочистих заходів в ознаменування 250-річчя Коліївщини

Заява керівництва основних єврейських об’єднань України

Керівництво основних єврейських об’єднань України висловлює серйозну стурбованість рішенням Київської міської ради провести у Києві урочисті заходи в ознаменування 250-річчя Коліївщини.

Пояснювальна записка до проекту рішення, прийнятого 17.05.2018. підписана депутатом Київської міської ради, членом депутатської фракції Всеукраїнського об'єднання «Свобода» Юрієм Сиротюком, свідчить про те, що міськрада планує заходи, витримані в дусі прямолінійної героїзації учасників «повстання українців проти свавілля польських окупантів», для «вшанування «національних героїв – гайдамаків». В обґрунтуванні необхідності проведення урочистостей стверджується, що «національна свідомість, яка ґрунтується на своїй, відмінній від сусідніх, історичній долі – обов'язкова умова етнічного єдності».

На жаль, підхід, запропонований Київській міській раді, важко назвати збалансованим і витриманим у дусі прагнення до історичної об'єктивності.

Характерно, що навіть Тарас Шевченко, якого автор Пояснювальної записки цитує нібито на підтвердження такого підходу, назвав Коліївщину «кривавою трагедією».

Повстання супроводжувалося жорстоким насильством по обидва боки і масовими вбивствами як мирного неправославного населення (католиків, греко-католиків, євреїв), так православних і старообрядців. Згадане в Пояснювальній записці «звільнення Умані» супроводжувалося бійнею, в якій було вбито понад десять тисяч поляків, уніатів, євреїв, а також православних, запідозрених гайдамаками, що захопили місто, в симпатіях або переховуванні «іновірців». Уманська різанина, яка була лише одним з епізодів Коліївщини, збереглася в єврейській національній пам’яті як одна з найжахливіших подій в історії громади регіону. Придушення повстання також супроводжувалося жорстокими репресіями з боку Польщі та Росії.

Трактування складних і кривавих історичних подій, викладене в Пояснювальній записці, представляється застарілим, витриманим у дусі радянської традиції і деструктивним в контексті сучасних процесів формування в Україні цивілізованої громадянської української нації. Традиція героїзації Коліївщини корениться в радянській ідеології. Пропонований Юрієм Сиротюком підхід, що артикулює пріоритет «етнічної єдності», потенційно вкрай небезпечний, в тому числі, через складний історичний період відбиття іноземної збройної агресії, що його нині переживає Україна. Він підриває громадянську єдність української нації і міжетнічну гармонію, негативно впливає на зовнішньополітичний імідж країни і грає на руку тільки агресору.

Із точки зору прийнятих в Європі коммемораціонних практик, гідне увічнення подібних трагічних історичних подій полягає не в глорифікації, а в меморіальних заходах, покликаних вшанувати пам’ять загиблих. Офіційна політика пам'яті в Україні розвивається в цьому напрямі, відмовляючись від радянських практик, повернення до яких було запропоновано Київміськраді Юрієм Сиротюком. Так, відповідно до сучасних тенденцій, в тому числі таких, що відповідають вимогам декомунізації, витримане в радянському дусі святкування «Дня перемоги» 9 травня поступово змінюється на концепт Дня пам'яті і примирення 8 травня.

Безумовно, в цьому ж дусі необхідно відмовитися від урочистостей і святкувань, і замість того підготувати і провести заходи, покликані увічнити пам’ять про жертви Коліївщини різного етнічного походження і різної конфесійної приналежності. Слід провести об’єктивні, не обмежені ідеологічними рамками неорадянського підходу наукові дослідження і конференції, меморіальні заходи, наприклад, міжконфесійні молебні в пам’ять жертв трагічних подій XVIII ст. тощо.

Асоціація єврейських організацій і общин (Ваад) України                   (співпрезиденти Андрій Адамовський, Йосиф Зісельс)

Єврейська рада України                                                                                (президент Олександр Сусленський)

Об’єднана єврейська громада України                                                      (виконавчий директор Михайло Ткач)

Об’єднання іудейських релігійних громад України                                  (виконавчий директор Євген Зіскінд)

Релігійне Об'єднання Громад Прогресивного Іудаїзму України            (головний рабин Олександр Духовний)

Рух традиційного юдаїзму в Україні                                                            (рабин Реувен Стамов)

Сіоністська федерація України                                                                     (голова Артем Кобзан)

24.05.2018    
иїв