Громадські активісти різних національностей закликають не підтримувати російський проєкт меморіалу Бабин Яр
ПРИЄДНУЙТЕСЬ! ТІЛЬКИ РАЗОМ МИ ЗМОЖЕМО ЦЕ ЗУПИНИТИ
Збір підписів триває за посиланням
Ваад України та НаУКМА (кафедра історії)
Умови вступу на міждисциплінарну сертифікатну програму з юдаїки
Йосиф Зісельс: тема Голокосту стає ближчою пересічним українцям
Фото: Громадське Радіо
27 січня вшановують пам'ять жертв Голокосту. Йосиф Зісельс, діяч українського єврейського руху, каже, що українцям ця тема стає ближчою.
Лариса Денисенко: Що можуть побачити на виставці ті, хто хочуть вшанувати пам’ять жертв Голокосту?
Йосиф Зісельс: 27 січня — Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Цю дату було запропоновано у 2000 році під час зібрання керівників держав у Стокгольмі. Я був на тій зустрічі. Був на ній і Віктор Ющенко, котрий займав тоді посаду прем’єра України. 27 січня — це день звільнення Освенцима у 1945 році. Тому його було вирішено зробити Днем пам’яті жертв Голокосту. Через декілька років Україна приєдналася до тієї коаліції і в Україні теж почали відзначати цю дату.
У Києві відбуватимуться різні зібрання і в Палаці «Україна», і в державних установах. І завтра (ред. — 27 січня) у «Бабиному Ярі» в приміщенні колишньої контори єврейського кладовища відбудеться відкриття виставки. Також впродовж дня в Ґете-Інституті буде круглий стіл, який проведе Український центр вивчення Голокосту. Бачимо, що географія відзначення цього Дня по Україні розширюється. Заходи відбудуться у Львові, Одесі та інших містах України.
Ця тема стає ближчою пересічним українцям. Що важливо в Європі? Там впродовж десятиліть Голокост сприймався не як чисто єврейська трагедія, а як трагедія всього європейського континенту. В Україні це сприймається ще трохи не так. Але кроки, котрі вже робляться, показують, що і вона також не стоїть на місці.
Коли засідав оргкомітет відзначення річниці, одним із пунктів його рішень було повернення у державну власність будинку, що на вул. Мельникова, 44. Там раніше розташовувалася контора єврейського кладовища. А дніпропетровська фірма незаконно його приватизувала. Ми вимагали передачі будинку заповіднику «Бабин Яр» для відкриття у ньому однойменного музею.
Його таки вдалося повернути у державну власність. Але для ремонту будинку потрібні великі гроші. І на 2017 рік у проекті бюджету на це ніби передбачалася велика сума — 27 млн грн і цього більш як достатньо для такого приміщення. Хоч із власного досвіду можу сказати, що це можна було б зробити вдвічі-втричі дешевше. Але ми і досі не знаємо, чи є у затвердженому бюджеті ці гроші. Ентузіасти серед громадських активістів самі знайшли гроші, відремонтували декілька приміщень там і саме в них завтра (ред. — 27 січня) відкриється виставка.
Сергій Стуканов: Розкажіть, будь ласка, детальніше про виставку «Бабин Яр: історія та долі».
Йосиф Зісельс: В минулому році ми заснували Міжнародний меморіальний фонд «Бабин Яр». І ця фундація встигла до 29 вересня зробити два великих проекти. Один із них відбувся у галереї «М17», де втілили виставку «Бабин Яр: історія та долі». Вона складалася із двох частин. Перша — просторова інсталяція з лабіринтами, артефактами. А на другому поверсі стояли 14 стендів, котрі відображали історію Бабиного Яру. Ми хотіли показати передвоєнний стан єврейської громади, потім початок війни, як це сталося і як потім зберігалася пам’ять про це.
У приміщення, де 27 січня відкриється виставка, ми беремо тільки верхню частину проекту — 14 стендів.
Лариса Денисенко: Де ви брали матеріали? Хто їх впорядковував?
Йосиф Зісельс: Ми замовили цю роботу «Інституту юдаїки» на чолі з її директоркою Юлією Смілянською. Нам сподобалась концепція, яку вона запропонувала.
Лариса Денисенко: Як гадаєте, чи достатньо тема Голокосту висвітлена в українському мистецтві?
Йосиф Зісельс: Достатньо — суб’єктивна характеристика. Мені завжди не достатньо цієї теми, але я за те, щоб було пропорційне представництво різних груп у Бабиному Ярі.
Дивитись відеозапис розмови за посиланням
Джерело: Громадське Радіо