Йосиф Зісельс на чернівецькому телеканалі в рамках програми «Без емоцій»

- Усі спогади про старі Чернівці людей з минулої епохи для людей звучать як фантастика. Як розповіді про Атлантиду, яка затонула. Вам так не здається?

- Коли я жив у Чернівцях, дуже цікавився фантастикою. Я думаю, що і зараз молодь нею цікавиться, але зараз такий час, що більше людей прагматичних. Звичайно, їх не цікавить ані минуле, ані майбутнє. Більшість цікавить власне становище.

- Чернівці – це місто без спадковості. Тут кожні двадцять-тридцять років відбувалася повна заміна населення. Через війну, або навіть без неї. Чому, на Вашу думку, покоління в місті не приймається?

- Я думаю ця формула трохи перебільшує. Завжди хтось лишається. Ці люди стаюсь містками між минулим і сучасним, між сучасним та майбутнім. Це, можливо, невелика група людей, але вони несуть в собі ментальність і ідентичність минулої епохи. 

 

 

Наши партнеры 

    Юлий Кошаровский история исхода