Приносим извинения рускоязычным читателям, но пока статья существует только на украинском языке

Рівень антисемітизму в Україні

Київський міжнародний інститут соціології

Проблеми міжнаціональних стосунків є однією з найбільш важливих (якщо не найбільш важливою) для колишніх республік Радянського Союзу. Достатньо згадати події у Нагірному Карабаху, Таджикистані, Придністров'ї, Чечні.

Рівень міжнаціональної нетолерантності є одним з найбільш важливих показників потенційної нестабільності у тому чи іншому регіоні колишнього Радянського Союзу. Для України найбільш важливими є мабуть стосунки між українцями та росіянами, але дуже важливими є також проблеми ставлення населення до кримських татар та євреїв.

Ставлення до євреїв, загальний рівень антисемітизму важливий не тільки тому: що євреї поки ще залишаються третьою за чисельністю (після українців та росіян) етнічною групою в Україні , але й тому, що рівень антисемітизму є індикатором стану демократизації суспільства та рівня толерантності населення. Крім того, якщо рівень упередженості до тих чи інших етнічних груп є специфічним для тієї чи іншої країни, то антисемітизм - це явище універсальне для багатьох країн, тому рівень антисемітизму дає можливість порівнювати різні країни та знайти місце України серед інших країн за рівнем толерантності населення.

Нарешті, рівень антисемітизму має значення для міждержавних стосунків України, і перш за все впливає на стосунки між Україною та США і Україною та Ізраїлем.

Методи дослідження.

Для визначення ставлення населення України до тих чи інших етнічних груп ми використовуємо дані соціологічних опитувань “КМІС - омнібус”, що проведені Київським міжнародним інститутом соціології у 1994 - 1998. Дані репрезентативні для населенні України віком 18 років та старші. Вибірка базується на випадковому відборі (з застосуванням PPS - probability proportional to the size) населених пунктів на першій ступені, випадковому відборі поштових відділень на другій ступені, та випадковому відборі адрес та респондентів на території поштових відділень. Опитування проводиться у 120 - 165 містах та селах (на території 250 - 375 поштових відділень) в усіх 24 областях України та у Криму.

Загалом опитано:

1994, грудень - 2181 респондентів
1995, жовтень - 1530 респондентів
1996, листопад - 1446 респондентів
1997, червень - 1973 респондентів
1998, листопад - 1606 респондентів

Для визначення ставлення до представників різних етнічних груп ми застосували шкалу соціальної дистанції Богардуса (див.1, 2):

В таблиці, що наведена нижче, в кожному рядку обведіть, будь ласка, кружечком цифру - варіант твердження, з яким Ви згодні.

Я ЗГОДЕН ДОПУСТИТИ ПРЕДСТАВНИКІВ НАЗВАНОЇ У РЯДКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГРУПИ (див. таблицю)
ЯК (див. Картку )

КАРТКА

ТАБЛИЦЯ

Зауважимо, що у переліку, запропонованому респондентам, є не тільки представники етнічних груп, але й мовно-етнічних (російськомовні українці) та расових. Якщо респондент згоден допустити представників деякої національної групи як членів своєї сім’ї, то він згоден також допустити їх і як друзів, сусідів, колег тощо, а якщо, наприклад, він згоден допустити їх як колег по роботі, то природно він згоден також допустити їх і як мешканців чи відвідувачів України. Тобто якщо респондент обвів кружечком якусь цифру у рядку, то він обведе і усі цифри, що більше. Можна вважати відповіддю на запитання першу (найменшу) цифру у рядку, тобто мінімальну соціальну дистанцію, на яку респондент згоден допустити до себе представників даної етнічної групи. Тоді індекс соціальної дистанції - це середня арифметична від мінімальних соціальних дистанцій, на яку респонденти згодні допустити представників даної національної групи. Він змінюється від 1 до 7. Індекс дорівнює 1, якщо всі респонденти згодні, щоб представники даної національної групи були членами їхніх сімей, індекс дорівнює 7, якщо всі респонденти не пускали би представників даної національної групи в Україну.

Рівень антисемітизму.

Результати опитування за 1998 рік наведені у таблиці 1.

Таблиця 1. Відсоток дорослого населення України, що згодні допустити представників наведених груп як членів сім”ї, близьких друзів, сусідів тощо.

Наведені дані непоказові і безпосередньо погано інтерпретуються. Я наводжу цю таблицю лише для тих, хто захоче перерахувати дані для порівняння з даними свого дослідження. Для інтерпретації ж звичайно використовується середній індекс соціальної дистанції – див. стовпчик 1 таблиці 2 (та діаграму 1)

Як бачимо, за рівнем толерантності населення можна виділити три групи: слов’янські етнічні групи (українці, росіяни, білоруси) - найменша соціальна дистанція, негри та цигани - найбільша соціальна дистанція, та інші, що займають проміжне положення. Євреї очолюють цю групу, вони мають найнижчий індекс соціальної дистанції після слов’янських етнічних груп, приблизно такий самий як американці та канадці.
Якщо для наукової інтерпретації даних дослідження використання індексів є досить зручним, то для викладання результатів у засобах масової інформації більш наглядним було б використання відсотків. Користувачам інформації різного рівня – від пересічного громадянина до керівництва країною – цікаво знати скільки відсотків населення має антисемітські орієнтації. Яким чином можна було б інтерпретувати одержані дані?
Відсоток тих, хто згоден, щоб євреї були членами їх сім’ї – це населення, що зовсім не має упереджень щодо євреїв (таких біля 17%). Усі інші мають упередження різної сили (стовпчик 3 таблиці 1). Як бачимо, доля тих, хто має той чи інший рівень упереджень щодо євреїв дуже високий, 83% опитаних не хотіли б, щоб євреї були членами їх родини. Але цей рівень дуже високий і для інших груп (майже 70% для білорусів, біля 47% для росіян і навіть більше третини для російськомовних і україномовних українців).
Можна ввести ще два показники. Низький рівень упереджень - доля тих, хто не хоче бачити представників даної соціальної групи як членів своєї родини чи як друзів, але не заперечує, щоб представники цієї групи були їх сусідами чи колегами по роботі (стовпчик 4 таблиці 2). Якщо не брати до уваги розбіжності реальної та вербальної поведінки, то це соціально безпечний рівень упереджень, людина визнає усі права цієї соціальної групи, але уникає неформального емоційного спілкування . Таких серед населення України біля 18%.
Високий рівень упереджень - доля респондентів, що проти того, щоб представники даної групи навіть тимчасово відвідували Україну (стовпчик 5 таблиці 2). Це соціально небезпечний рівень упереджень, особи, що мають такі орієнтації, є потенційною небезпекою для виникнення міжнаціональних конфліктів . За нашими даними таких в Україні біля 8%.
На нашу думку наведені дані свідчать про те, що хоча абсолютний рівень антисемітизму досить високий, але відносний рівень упереджень щодо євреїв не дуже високий (він нижче ніж до усіх інших груп крім українців, росіян та білорусів). Тому наведені дані показують скоріше високий рівень загальної нетолерантності населенні України, ніж упередження, що специфічне у ставленні до євреїв. Важко сказати, чи це суттєво для прогнозування антисемітської поведінки, бо проблема зв’язку орієнтацій та поведінки взагалі дуже складна. Але це значить, що за умов погіршення економічної ситуації і пошуках "ворога", який є причиною цієї ситуації, у населення є альтернативи євреям.

Соціально-демографічні фактори антисемітизму.

Для аналізу впливу соціально-демографічних ознак на рівень антисемітизму як показник антисемітизму ми використовуємо індекс соціальної дистанції. Аналіз показує, що стать не має суттєвого впливу на рівень антисемітизму. Суттєвий вплив на рівень антисемітизму мають рівень освіти, тип та розмір населеного пункту, національність та вік.


Залежність рівня антисемітизму від рівня освіти цілком природна - з зростанням рівня освіти падає рівень антисемітизму (див. діаграму 2).

Аналіз вікових розходжень показує, що найвищий рівень антисемітизму характерний для молоді у віці 16-19 років. Значущість розходжень від середнього 1%. Інші відхілення від середнього статистично незначущі.
Цілком зрозуміла також залежність рівня антисемітизму від типу населеного пункту - у місті рівень антисемітизму нижче, ніж у селі, і з зростанням розміру міста рівень антисемітизму зменшується (для села індекс соціальної дистанції дорівнює 4.7, а для великих міст – 3.9) .

Більш цікава залежність рівня антисемітизму від національності.
Рівень антисемітизму українців набагато вищий, ніж росіян (значення індексу 4.2 у порівнянні з 3.4, що має рівень значущості менше ніж 1%). Але ця залежність цілком пояснюється тим, що доля сільського населення набагато вища серед українців, ніж серед росіян (серед українців біля 36% живе у селі, а серед росіян – 15%), а сільське населення має вищий рівень антисемітизму. Якщо ж розглянути рівень антисемітизму українців та росіян, контролюючи тип та розмір населеного пункту, ця залежність зникає. У великих містах, наприклад, рівень антисемітизму українців у 1994 був точно такий самий, як і росіян, а у 1998 різниця є, але незначуща на рівні 5%.

Динаміка антисемітизму.

У таблиці 3 (та на діаграмі 3) наводяться дані про динаміку ставлення населення України до євреїв (та представників інших груп) з 1994 до 1998 року.

Таблиця 3. Динаміка ставлення населення України до деяких національних
груп у 1994-2001 рр., індекс соціальної дистанції

Як бачимо, рівень упереджень у ставленні до євреїв за цей період суттєво зріс (різниця значуща на рівні 5%). Але відносний рівень упереджень залишився приблизно той самий, структура упереджень суттєво не змінилася (див.діаграму 2),