Цинізм як загроза (уривок)

Днями минули роковини Бабиного Яру. Вони ще раз нагадали про безприкладну трагічність української історії. Два геноциди, Голодомор і Голокост, принесли на нашу землю біду, наслідки якої Україна відчуває й досі. Мільйони людей були знищені тільки тому, що хтось не захотів їх бачити у "світлому майбутньому" чи в "новому порядку". Вбиваючи людей, кати робили все можливе, щоб стерлася сама пам'ять про злочини і жертви. Проте народ пам'ятає і про знищення мільйонів українців, і про знищення мільйонів євреїв. Свого часу мій батько багато розповідав мені і про голод, і про Освенцім, куди він, полонений солдат, потрапив за спроби втечі. Батькові пощастило вижити в тому концтаборі, де, як і в Бабиному Яру, нацисти "остаточно вирішували" єврейське питання.

Тепер ми можемо відкрито говорити правду про злочини і віддавати шану їх жертвам. Але політичний цинізм, який прикривав знищення людей, лишається неподоланим і досі...

Громадяни України ще не забули, як пропаганда оголошувала голодуючих селян куркулями-націоналістами, а сіонізм кваліфікувала як один із видів фашизму...

Віктор Ющенко